јрх≥тектура «акарпатт¤


Ќа головну
јрх≥тектурн≥ пам'¤тники «акарпатт¤
¬≥зант≥йський стиль
–оманська епоха на «акарпатт≥
«амкова арх≥тектура
√отичний стиль
–енесанс
—тиль бароко на «акарпатт≥
 ласицизм
Ќапр¤мки ’≤’ ст.
јрх≥тектура ’’ ст.

Ќа «акарпатт≥ представлено майже вс≥ Ївропейськ≥ арх≥тектурн≥ стил≥ в≥д п≥зньов≥зант≥йського, романського, готичного, трохи ренесансу, барокового, класичного, романтичного ≥ до стил≥в к≥нц¤ ’≤’ Ч початку ’’ стол≥тт¤ Ч сецес≥ону, еклектики, функц≥онал≥зму, конструктив≥зму. јктуальн≥сть ц≥Їњ теми пол¤гаЇ втому, що в к≥нц≥ ’’ ст. треба переходити до практичного використанн¤ цих пам'¤ток ≥ методи њх збереженн¤ дл¤ наступних покол≥нь та туристичноњ галуз≥ ”крањни. ’ронолог≥чн≥ рамки Ї час в≥дл≥ку в≥д п≥зньов≥зант≥йського стилю ’≤ Ч ’≤≤ ст. до час≥в конструктив≥зму у „ех≥њ 1920-30 рр.5 “ому треба проанал≥зувати використанн¤ арх≥тектурних пам'¤ток краю та вир≥шити наступн≥ завданн¤: а) уточненн¤ арх≥тектурноњ стил≥зац≥њ пам'¤тник≥в; б) вивченн¤ джерельноњ бази, ¤ка стосуЇтьс¤ точного датуванн¤ побудов, споруд; в) розкрити перспективу використанн¤ ун≥кальноњ та привабливоњ арх≥тектури; г) висв≥тлити проблему поступового знищенн¤ ориг≥нальноњ арх≥тектури нашого краю; д) з'¤сувати потр≥бн≥сть практичного використанн¤ ≥сторичноњ науки в к≥нц≥ ’’ ст.6 ƒжерельна арх≥тектурну базу умовно можна под≥лити на к≥лька груп: а) арх≥вн≥ документи; б) опубл≥кован≥ матер≥али; в) преса та ≥нш≥ пер≥одичн≥ виданн¤; г) статистичн≥ матер≥али; д) арх≥тектурн≥ зв≥ти; е) фотоматер≥али.
–озд≥л ≤. јрх≥тектурн≥ пам'¤тки «акарпатт¤ (стильове р≥зномањтт¤)   /\ до початку стор≥нки

√еограф≥чне розташуванн¤ нашого краю в центр≥ ™вропи сильно вплинуло на його не т≥льки пол≥тико-економ≥чне житт¤, а й на культурн≥ дос¤гненн¤.

“ут навмисно випущен≥ археолог≥чн≥ пам'¤тки хоча ≥ вони ¤вл¤ютьс¤ надбанн¤м арх≥тектури. ѕричиною цьому стало практичне невикористанн¤ м≥сць розкопок та м≥сцезнаходженн¤ р≥зноман≥тних археолог≥чних знах≥док. «деб≥льшого вони знищуютьс¤ в с≥льськогосподарських ц≥л¤х та не п≥дл¤гають охорон≥, вин¤тком або прикладом може слугувати Ѕоржавський замок у с.¬ари, Ѕерег≥вського району, що водночас Ї пам'¤ткою археолог≥њ ≥ арх≥тектури, ¤к земл¤не фортиф≥кац≥йне укр≥пленн¤.


¬≥зант≥йський стиль на «акарпатт≥.   /\ до початку стор≥нки

” прис≥лку м.”жгород, √ор¤ни знаходитьс¤ одна з найстар≥ших будов на «акарпатт≥. ÷е Ч √ор¤нська ротонда —в.јнни, з готичною прибудовою церкви —в.ћикола¤. ¬ арх≥тектур≥ ротонди у √ор¤нах про¤вл¤Їтьс¤ п≥зньоантична (в≥зант≥йська) буд≥вельна традиц≥¤. √ор¤нська ротонда в план≥ шестикутна, але цей шестикутник наст≥льки згладжений, що майже вс≥ досл≥дники зображали план фундаменту згладженим, тобто круглим. ¬ товщу ст≥ни вр≥зано ш≥сть нап≥вкруглих у план≥ н≥ш-конх, склеп≥нн¤ ¤ких з'Їднано м≥ж собою ≥ буд≥внич≥ см≥ливо поставили на них шестикутний тамбур, пробитий ш≥стьма готичними в≥кнами. ‘орма њх була завершена п≥зн≥ше, про що св≥дчить п≥дведене в≥кно з плоским завершенн¤м, ¤ке зберегло первинну форму? —т≥ни також покрит≥ розписами, що в≥днос¤тьс¤ до ’≤V ст., очевидно, що попередн≥ фрески були пошкоджен≥. ћайстерн≥сть художник≥в, що розписали н≥ш≥-конхи ротонди, опираЇтьс¤ на досв≥д ≥тал≥йськоњ школи проторенесансу Ч ƒжотто. ¬ давн≥й —ловаччин≥ працювали брод¤ч≥ групи ≥тал≥йських художник≥в, про що св≥дчить стил≥стична спор≥днен≥сть багатьох церков „ех≥њ та —ловаччини, у розписах фресок, з ротондою у √ор¤нах. ™вангел≥чн≥ сцени, зображен≥ на ст≥нах, ≥дуть двома смугами одна за одною в≥льно охоплюючи конхи ротонди не розрушаючи при цьому враженн¤ ц≥л≥сност≥ ≥нтер'Їру. √оловн≥ сюжети розпис≥в Ч "Ѕлагов≥щенн¤", "–≥здво ’ристове", "ƒари волхв≥в", "¬теча в ™гипет", "—траст≥", "¬оскрес≥нн¤". ” центр≥ цих сцен завжди виступаЇ ж≥нка Ч молода наречена, щаслива мати, мати Ч страдалиц¤. ” ’V ст. до ротонди прибудовано пр¤мокутний неф церкви —в.ћикола¤. ѕри цьому роз≥брано частину ротонди. ” 1912 р. над зах≥дним фасадом церкви була надбудована дерев'¤на дзв≥ниц¤. ” 1932, 1960, 1996 рр. Ч у церкв≥ проходила реставрац≥¤.


–оманська епоха на «акарпатт≥   /\ до початку стор≥нки

–оманським (в≥д слова –им) стилем ми називаЇмо пер≥од Ївропейського мистецтва ’≤ Ч ’≤≤ ст. ¬перше в≥н про¤вивс¤ у державах, утворених з ≥мпер≥њ  арла ¬еликого, ≥ поширивс¤ у державах, що п≥дпор¤дковувалис¤ римськ≥й церкв≥. ” той час ≥нтерес людей був повернений до загробного св≥ту. ¬ажк≥, масивн≥ церкви символ≥зували силу рел≥г≥њ. ќсновн≥ елементи романськоњ арх≥тектури беруть початок у мистецтв≥ епохи раннього христ¤нства. —обори мають висок≥ головн≥ нефи, б≥льш низьк≥ боков≥ продольн≥ нефи. Ќад ними розташовувалис¤ хори Ч м≥сце, де сид≥ла с≥м'¤ феодала. якщо дивитис¤ зверху, собор мав форму римського хреста: головний неф перед в≥втарем перетворивс¤ так званим трансептом Ч поперечним нефом. —тел¤ мала форму хрестового склеп≥нн¤. ¬оно утворювало чотирикутник, ¤кий був головним м≥сцем собору. √оловний неф у дек≥лька раз≥в перевищував цей чотирикутник. Ѕ≥чн≥ нефи розд≥л¤лис¤ на др≥бн≥ чотирикутники. ќдн≥й частин≥ головного нефу в≥дпов≥дала половина частини б≥чного нефа. “ому будови, створен≥ в романському стил≥, дуже пропорц≥йн≥. ¬ середин≥ собору нефи розд≥л¤лис¤ спочатку колонами, а пот≥м Ч п≥лонами. «ах≥дний фасад був прикрашений вежами ≥з шоломопод≥бним дахом. Ќа цьому фасад≥ особливо вид≥л¤лис¤ ворота. ¬они були пишно прикрашен≥ р≥зними скульптурами, а зверху знаходивс¤ рельЇфний т≥мпан. ¬≥кна мали переважно форму нап≥вкруга, хоча зустр≥чалис¤ й ≥нш≥ форми, зокрема розетки-в≥кна, у вигл¤д≥ тро¤нди. –оманський стиль на «акарпатт≥ захопив не так вже й багато споруд. “а вс≥ вони у своЇму род≥ ориг≥нальн≥.

÷е найб≥льш ¤скравий представник цього стилю Ч —ередн¤нський замок ( нин≥ в руњнах), ризал≥т дверей внутр≥шнього дворику ”жгородського замку, "¬ерхн≥й замок" Ч найстар≥ша споруда ћукач≥вського замку.

ѕевн≥ риси п≥знього пер≥оду романського стилю Ч збереглис¤ у структур≥ будови церкви села  ≥дьош («м≥њвка), Ѕерег≥вського р-ну. ¬изначальним елементом тут слугуЇ елемент побудови бокових в≥кон. ѕобудова споруди датуЇтьс¤ ’≤≤≤ ст., ≥ в легендах згадуЇтьс¤, ¤к монастир цар¤ —оломона. Ќа ст≥нах головного нефу збереглис¤ фрески ’≤V ст.: "—в. атерина", "ћолитва про чашу", "явленн¤ ’риста ћар≥њ", ¤к≥ були в≥дкрит≥ у 1911 р. ≤нш≥ фрески безсл≥дно зникли. ” 1950 роц≥ церква стала реформаторською.


«амкова арх≥тектура «акарпатт¤   /\ до початку стор≥нки

ѕерш≥ захисн≥ укр≥пленн¤ з'¤вл¤ютьс¤ на територ≥њ нашого краю в бронзовому в≥ц≥. ÷е були просто городища-гради, укр≥плен≥ земл¤ним валом та ровом (перш≥ елементи фортиф≥кац≥њ, ¤к≥ навчилас¤ робити людина). ƒо прикладу јрдан≥вське, —тремтура (≤ршава), √ал≥ш-Ћовачка (ћукачево). “а найб≥льш завершену форму форму оборонноњ споруди представл¤ють замки ’≤ Ч ’V≤≤ ст. ¬ласне, феодальний замок Ч це специф≥чний мистецький жанр, притаманний лише середньов≥ччю. ¬≥н наст≥льки пов'¤заний ≥з своЇю епохою, що в н≥й народившись, в н≥й ≥ помираЇ. «амок ¤к ≥ будь-¤ка ≥нша стилева арх≥тектурна споруда маЇ своњ основн≥ елементи:

а) головна вежа Ч "донжон",
б) в'њздна брама,
в) крут≥ овальн≥ веж≥ Ч "рондела",
г) охоронна бокова вежа Ч "барбакан",
д) замкова каплиц¤,
е) к≥лька систем мур≥в,
ж) замковий палац,
з) допом≥жн≥ прибудови (кухн¤, кузн¤, стайн¤, рицарський зал),
≥) таЇмн≥ ходи,
њ) замковий дв≥р.

≤снують також два типи замк≥в. ÷е замок Ч паразит, тобто слугував дл¤ нагл¤ду ≥ збору дан≥ з п≥двладноњ територ≥њ, а також пост≥йно зд≥йснював наб≥ги на власну контрольовану територ≥ю, це ћукач≥вський,  вас≥вський, Ѕроньк≥вський, Ќевицький замки. ƒругий тип замок-охоронець п≥двладноњ територ≥њ - ”жгородський, ¬иноград≥вський,  оролевський, „инад≥њвський, —ередн¤нський замки.

ўе один под≥л: замки регул¤рн≥, тобто так≥ фортец≥, де жив власник даноњ територ≥њ, та нерегул¤рн≥, ¤к≥ слугували лише на час наб≥г≥в та п≥д час оборони в≥д ворога.

≤нколи замки зросталис¤ в арх≥тектурно-адм≥н≥стративному стан≥ з м≥стом або ≥ншими охоронним об'Їктом, ¤к от  оролевський, ”жгородський, ¬иноград≥вський, а ≥нколи переходили в ранг автономних рицарських укр≥плень, ¤к от  вас≥вський, Ѕроньк≥вський. «деб≥льшого класичн≥ середньов≥чн≥ замки мають дв≥ стандартн≥ форми: чотириб≥чну, у ¤коњ по боках к≥лька оборонних редут≥в та восьмиб≥чну, форма ¤коњ часто зм≥нюЇтьс¤. ” випадку ≥з закарпатськими фортец¤ми арх≥тектурний стиль дещо зм≥нивс¤ в залежност≥ в≥д географ≥чного положенн¤ у г≥рськ≥й м≥сцевост≥. “реба також додати, що до ’≤≤ ст. замки в ”горському корол≥вств≥, до ¤кого належав наш край мав право будувати лише сам король. јле ≥з розвитком феодальних в≥дносин поступово приходить в≥дособленн¤ член≥в корол≥вськоњ дружини, закр≥пленнн¤ за ними та њх спадкоЇмц¤ми дарованих земель-феод≥в, разом з тим виникаЇ питанн¤ будувати укр≥пленн¤ в безпосередн≥й близькост≥ в≥д п≥длеглоњ територ≥њ. “ак виникають адм≥н≥стративн≥ центри, в центр≥ ¤кого укр≥плена споруда, ¤ка пост≥йно витримуЇ удари неск≥нчених м≥жусобних в≥йн. ¬с≥ закарпатськ≥ замки, окр≥м —ередн¤нського та „инад≥њвського, збудован≥ на височинах (стр≥мка скел¤, одинокий пагорб серед р≥внини). ћайже вс≥ замки «акарпатт¤, неодноразово перебудовувалис¤, а тому у кожного з них залишилис¤ арх≥тектурн≥ фрагменти ≥з р≥зних стил≥в.“ак, ”жгородський замок у внутр≥шньому палац≥, в≥дкриваЇ перед нами р≥зол≥т в≥дкритих дверей у романському стил≥, до реч≥ це Їдиний чистий приклад романського стилю на «акарпатт≥1. «амок в ”жгород≥ к≥лька раз≥в перебудовувавс¤ ≥ остаточний св≥й вигл¤д здобув у ’V≤≤ ст. п≥д арх≥тектурним кер≥вництвом французького ≥нженера Ћемера. Ѕ≥льш ¤скраво виражена готика у замков≥й арх≥тектур≥. ÷е готичн≥ веж≥ Ќевицького, готичн≥ палаци ћукач≥вського та ”жгородського замк≥в. “р≥шки незначною хвилею захопив фортиф≥кац≥йн≥ споруди ≥ ренесанс, це можна спостер≥гати на приклад≥ внутр≥шнього оформленн¤ замк≥в ”жгорода ≥ ћукачева.

¬ ус≥й ланц≥ замковоњ арх≥тектури окремо стоњть замок-в≥лла ’≤’ ст. граф≥в Ўенборн, в урочищ≥ Ѕерегвар, поблизу „инад≥Їва. …ого будова в≥д початку ≥ до к≥нц¤ прос¤кнута романтичним стилем, з доповненн¤м у навколишн≥й зелен≥й арх≥тектур≥.

ƒетальн≥ше про «акарпатськ≥ замки


√отичний стиль на «акарпатт≥   /\ до початку стор≥нки

ћ≥ж романським та готичним стилем не маЇ ч≥ткоњ хронолог≥чноњ меж≥. ”же ≥з середини ’≤≤ ст. у п≥вн≥чн≥й ‘ранц≥њ з'¤вл¤ютьс¤ елементи нового готичного стилю. …ого характерними рисами Ї вертикальн≥сть композиц≥њ, поЇднанн¤ в арх≥тектур≥ рел≥г≥йност≥ з любов'ю до житт¤, б≥льш короткий поперечний неф, стр≥льчат≥ в≥кна, б≥льш легк≥ цегельн≥ ст≥ни, досить складна каркасна система опор ≥ ребристе склеп≥нн¤. « часом готика стаЇ ун≥версальним загальноЇвропейським арх≥тектурним стилем, в рамках ¤кого була створена ц≥лком своЇр≥дна система форм, дос¤гнено нового розум≥нн¤ просторовоњ та об'™мноњ композиц≥њ1.

√отика Ч одна з найб≥льш ц≥кавих стор≥нок ≥стор≥њ закарпатського мистецтва ’V Ч ’V≤≤ ст.

ћайже в ус≥х замках «акарпатт¤ залишилис¤ детал≥ готичного стилю, це не дивно, адже у цей пер≥од розкв≥тала замкова арх≥тектура. ќсь де¤к≥ приклади готики на «акарпатт≥:

—ело јрд≥в Ч реформаторська церква ’≤≤≤ Ч ’IV ст. загального типу з квадратною в≥втарною апсидою та хрестопод≥бним перекритт¤м. ¬ неф≥ можна побачити вузьке погодне готичне в≥кно. ” 1779, 1816 рр. церква була реконструйована.

—ело Ѕереги Ч реформаторська церква 1335 року, перебудована у 1405 роц≥. Ќе дивл¤чись на багаточисленн≥ п≥зн≥ перебудови (1554, 1657 рр. Ч п≥сл¤ знищенн¤ солдатами кн¤з¤ Ћюбомирського). 1670 р. Ч в≥дновлена ≥ знову перебудована у 1749 р. Ќайб≥льш п≥ддалас¤ перебудов≥ дзв≥ниц¤. ” 1817, 1824, 1869 рр. Ч церква ще к≥лька раз≥в перебудовувалас¤. ƒух готики збережений в перекритт≥ нефу зального типу та апсиди реберними готичними зводами, розписаними у ’V≤≤≤ ст. ≥ прикрашеним орнаментом ренесансних форм. ” даному сел≥ знаходивс¤ палац ’≤≤≤ ст. феодал≥в Ѕерег≥в. “а внасл≥док частих м≥жусобних в≥йн був знищений. ¬ околиц¤х села Ѕереги у 1329 р. згадуЇтьс¤ католицький монастир "ћалий Ѕерег", що був зруйнований у 1554 р. п≥д час воЇн з протестантами.

ћ≥сто Ѕерегово Ч римо-католицька церква ’≤≤ ст. ” 1241 р. знищена татаро-монголами хана Ѕати¤, у 1370 р. Ч збудовано нову церкву. ” 1846 р. Ч реконструйована. ѕ≥сл¤ наб≥гу солдат ћукач≥вського замку готичний храм у берегов≥ остаточно був знищений ≥ втратив своњ наст≥нн≥ розписи. “епер маЇ форми псевдоготичного стилю.

—ело Ѕобове Ч реформаторська церква з елементами романського стилю. «будована у 1230 р. √отична церква зального типу з квадратною в≥втарною частиною, покрита двоскатною або чотирискатною стр≥хою, без башти, схожа б≥льш на житловий будинок з каменю.

—ело Ѕоржава Ч реформаторська церква (з 1552року) ’V ст. ѕеребудована у 1830 р. «ального типу. Ќа ст≥н≥ збереглис¤ три готичн≥ стр≥льчат≥ в≥кна, розташован≥ асиметрично. ѕ≥д ними знаходивс¤ портал п≥зньоготичних форм.

—ело ¬елика Ѕ≥гань Ч реформаторська церква ’V ст. (з 1600 р.), п≥зньоготичних форм, зального типу з квадратною в≥втарною частиною перекритою хрестопод≥бними реберними зводами. ƒзв≥ниц¤ з'Їднана з нефом сильною стр≥льчатою аркою, оформленою проф≥льними валиками. ” 1760 р. Ч церква була перебудована на кошти с≥м'њ ћезо. ƒо будови додан≥ елементи середнього барокко.

—ело ¬ари Ч реформаторська церква ’≤V ст. ќднонефна базил≥ка з хрестопод≥бним перекритт¤м нефу та високою дерев'¤ною дзв≥ницею. Ќа башт≥ Ч дзв≥ниц≥ дерев'¤на галере¤ з чотирма башточками ’VI ст. «авершенн¤ куполу барочне ’V≤≤ ст. ” ’V≤, ’V≤≤ ст. Ч церква перебудовувалас¤.

ћ≥сто ¬иноградово Ч римо-католицька церква ’≤≤≤ Ч ’≤V ст. ÷ерква складаЇтьс¤ з трьох частин: ≥зольованоњ дзв≥ниц≥, нефу з ¤ких орган≥чно пов'¤зана апсида та п≥вн≥чноњ частини. √оловний портал оформлений проф≥льованими валиками. ¬ ≥нтер'Їр≥ велика стр≥льчата арка, ¤ка в≥докремлюЇ неф в≥д хор≥в. ќбидва простори мають хрестопод≥бне перекритт¤.

—елище ¬ишково Ч реформаторська церква ’≤≤≤ Ч ’≤V ст. ’рам в≥дноситьс¤ до типу укр≥плених церков, складаЇтьс¤ з нефу ≥ п'¤тист≥нною апсидою.  идаЇтьс¤ в оч≥ куб≥чна маса основного нефу конф≥гурац≥¤ стр≥хи. Ќеф близький до квадрату, його п≥дтримують м≥цн≥ контрфорси, завершенн¤ зверху проф≥льоване фризом. ‘ронтон прикрашений маленькою баштою. ѕортал фасада прикрашений р¤дом колон. «береглос¤ крайнЇ в≥кно, ¤ке завершене чотирилистником. ÷ерква под≥лена на дв≥ частини, неф окремо в≥д апсиди проф≥льованою стр≥льчатою аркою. ѕерекритт¤ нефу та апсиди плоске, дерев¤не . ќрнамент барочних мотив≥в ’V≤≤≤ ст. первинне перекритт¤ було хрестопод≥бне серед опорних колонок з кап≥тел¤ми збереглос¤ в апсид≥. ¬ишк≥вська церква Ч одна з перших рел≥г≥йних будов ≥з каменю. ѕлафон розмальований у 1789 р. ” 1868 р. Ч ‘еренц Ўульц розмалював неф церкви.

—ело ƒеревц≥ Ч реформаторська церква 1332 Ч 1337 рр. ѕ'¤тист≥нна апсида перекрита реберними готичними зводами. –ебра поступово утворюють паруса. Ќеф загального типу в≥дд≥лений в≥д в≥втар¤ згладженою стр≥льчатою триупорною аркою. ” 1667, 1762, 1910 рр. Ч була реконструйована.

—ело ƒ≥дово Ч реформаторська церква ’≤≤≤ ст. (з 1556 р.) з елементами романського стилю. ¬х≥д оформлено стр≥льчатою аркою маЇ вигл¤д сферичност≥, проф≥льований ш≥стьма балками. ѓх в≥льна неспадаюча л≥н≥¤, говорить про те, що храм зводивс¤ с≥льськими майстрами, ¤к≥ були знайомими з м≥ськими готичними формами, оск≥льки храм споруджений "на око".

—ело ƒоброс≥лл¤ Ч реформаторська церква ’≤V ст. (з 1593 р.) з барочним завершенн¤м. «начна частина будови була знищена в часи походу польського кн¤з¤ Ћюбомирського у 1657 р. ÷е один з найкращих арх≥тектурних пам'¤тник≥в готичного стилю на «акарпатт≥.

—ело ≤ван≥вка Ч реформаторська церква ’≤V ст. —в. ћарг≥т. ” 1595 р. була знищена.

—ело  линово - реформатська церква XV ст. (з 1540 р.). –еберне перекритт¤ з орнаментованими, стр≥льчатими в≥кнами.

—ело ѕаладь  омар≥вц≥ Ч реформаторська церква ’≤V ст. ( з 1575 р.), перебудовувалас¤ у 1617, 1650, 1729, 1791, 1895 рр. ¬≥д початковоњ будови збереглос¤ т≥льки крипта та фундамент церкви. ¬ план≥ споруда пр¤мокутна ≥з тригранною апсидою, укр≥пленою контрфорсами. √отичн≥ стр≥льчат≥ перемички в≥кон збереглис¤ на другому ¤рус≥ дзв≥ниц≥. —права в≥д входу л≥пний барочний декор з нап≥встертою латинською передмовою, розташованою на контрфорс≥. “еритор≥¤ церкви огороджена кам'¤ною огорожею з метал≥чними дверима початок ’’ ст.

—ело ћуж≥Їво Ч готичний католицький собор ’≤≤≤ Ч ’≤V ст. –уњни. ѕр¤мокутний неф, стр≥льчат≥ зводи. ƒо 20 рр. ’’ ст. на ст≥нах видн≥лис¤ залишки фресок.

ћ≥сто ћукачево Ч католицька каплиц¤ —в.ћартина ’≤V ст.  ам'¤на однонефна, загального типу з граненою апсидою та певною круглою баштою з гостроконечним завершенн¤м. —т≥ни каплиц≥ посилен≥ м≥цними контрфорсом. ѕортал оформлений лучною аркою та прикрашений тро¤ндою. ¬ ст≥нах вузьк≥ стр≥льчат≥ в≥кна. ” бокових фасадах вмурован≥ плити з еп≥таф≥¤ми, багато з ¤ких датован≥. «води перекрит≥ з≥ркопод≥бною системою ребер, пер≥оду п≥зньоњ готики. Ѕ≥л¤ каплиц≥, знаходитьс¤ б≥льш п≥зн¤ готична будова католицького собору.

—ело “арновц≥ Ч реформатська церква ’V ст. (з 1617 р.) загального типу з квадратною апсидою. ѕовн≥стю перебудована у 1835 р. в неоготичному стил≥. ¬ будов≥ дом≥нуЇ у важких формах квадратна в план≥ башта-дзв≥ниц¤ з≥ здвоЇним неоготичним в≥кном на фасад≥.

—ело  осино Ч реформатська церква ’V≤ ст., загального типу, перебудована на початку ’V≤≤ ст. у стил≥ ренесанс. ѕерекритт¤ розд≥лене на пр¤мокутн≥ пол¤, ¤к≥ у свою чергу перекриваЇ система чотирьох парус≥в. ÷ерква була в п≥дпор¤дкуванн≥ ордена —в. ¬асил≥¤ ¬еликого.

—ело —трумковка Ч католицька церква ’≤V Ч ’V ст. ќднонефна споруда до ¤коњ примикаЇ з≥ сходу вузький квадратний хор. « заходу прибудована квадратна в план≥ дзв≥ниц¤ три¤русна. ¬ ≥нтер'Їр≥ нефа ст≥ни под≥лен≥ виступаючими п≥л¤страми. јрочний пройом на портах Ч стр≥льчатоњ форми. Ќа п≥вн≥чному фасаду нефу збереглос¤ рельЇфне б≥локам'¤не зображенн¤ ’Vст.

ћ≥сто “¤чево Ч реформатська церква ’≤Vст., перебудована у ’V≤≤≤ст. « боку зах≥дного фасаду прибудована три¤русна дзв≥ниц¤ ≥з шатровим покритт¤м. Ќа верхньому ¤рус≥ дзв≥ниц≥ знаходитьс¤ давн≥й годинник. —т≥ни храму кр≥плен≥ м≥цними контрфорсами, ¤к≥ придають церкв≥ б≥льш гр≥зний вигл¤д. Ќеф церкви перекритий дерев'¤ним кессоном з розписами середини ’V≤≤≤ст. ” 1748, 1810 Ч церква була реконструйована.

—ело „асл≥вц≥ Ч католицька церква ’≤Vст. Ќеф та в≥втар майже однаков≥, квадратн≥ в план≥. ¬≥втарна частина перекрита хрестопод≥бними зводами у вигл¤д≥ парус≥в.

—ело „епа Ч реформаторська церква 1480 р. (з 1697 р.). ’рам загального типу з квадратними в≥втарем, без башти, б≥льш схожа на великий кам'¤ний будинок. ѕоблизу знаходитьс¤ дерев'¤на дзв≥ниц¤.

—ело „етово Ч реформаторська церква ’Vст. ” 1796 р. Ч перебудовувалас¤. ” 1753 р. Ч розписано неф. ѕоблизу знаходитьс¤ висока дерев'¤на дзв≥ниц¤ ’V≤≤≤ст.

ћ≥сто ”жгород Ч руњни католицькоњ церкви ’≤≤≤ ст. ѕр¤мокутна споруда з двома прим≥щенн¤ми. ” 1720 р. Ч сильно постраждала в≥д пожеж≥, б≥льше не в≥дновлювалас¤. ÷ерква —в.ћикола¤, прибудова ’Vст. до √ор¤нськоњ ротонди. ѕр¤мокутний неф.

ћ≥сто ’уст Ч реформатська церква ’≤Vст. ÷ерква складаЇтьс¤ ≥з трьох ≥нтегральних частин: ≥зольована башта, неф з ¤ких орган≥чно пов'¤зана апсида та п≥вн≥чноњ сакрист≥њ. —т≥ни прор≥зан≥ стр≥льчатими готичними в≥кнами.  ути ст≥н п≥дтримують масивн≥ контрфорси. Ѕ≥чний портал головного нефу маЇ проф≥льован≥ заглибини. √оловний портал оформлений проф≥льованими валиками. ¬ ≥нтер'Їр≥ велика стр≥льчата арка в≥дд≥л¤Ї неф в≥д хор≥в. ќбидва простора мають хрестопод≥бне перекритт¤. Ѕагатопроф≥льован≥ ребра звод≥в переход¤ть у кап≥тел≥, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на п≥л¤страх, д≥л¤чи ст≥ни. «овн≥ церква оточена кам'¤ною охоронною ст≥ною.

—елище „инад≥Їво Ч греко-католицька церква ’≤Vст. ” 1403 р. була перебудована. ƒо наших час≥в д≥йшли де¤к≥ готичн≥ елементи в њњ арх≥тектур≥.

—ело „орнотисово Ч католицька церква ’≤≤≤ст., з елементами романського стилю. ” ’V ст. перебудовуЇтьс¤. Ќа неф≥ церкви фрески ’Vст., схож≥ ≥з розписами в √ор¤нах,  ≥дьош≥. —уттЇвим моментом Ї те, що вс≥ ф≥гури на фресках без гол≥в (вони заб≥лен≥). ” 1913 роц≥ церква перебудовуЇтьс¤.

—ело Ўаланки Ч реформатська церква ’Vст. (з 1540 р.). ¬исока дзв≥ниц¤ ≥з сильно вит¤гнутим шпилем та високою гострою стр≥хою. ” 1882 р. Ч церква була перебудована.

—ело Ћипово Ч реформатська церква ’≤Vст. (з 1607 р.) ” 1566 р. спалена татарами. Ќова в≥дбудована з елементами бароко. Ќеф загального типу.  вадратний в≥втар без башти-дзв≥ниц≥, —хожий храм на кам'¤ний д≥м.

—ело ёл≥вц≥ Ч реформатська церква ’Vст. (з 1580 р.). ќздоблена частково у стил≥ бароко. ” 1955 р. Ч церква була в≥дновлена. √отичн≥ форми реберного перекритт¤. ” ’V≤≤≤ст., храм був перекритий кессоним перекритт¤м.


–енесанс   /\ до початку стор≥нки

–енесанс слово французького походженн¤, означаЇ в≥дродженн¤. ™вропейське мистецтво ’VЧ’V≤ст. сучасники вважали в≥дродженн¤ античного мистецтва. ÷ентром ¬сесв≥ту знову стаЇ людина. Ќа в≥дм≥ну в≥д вертикал≥зму простору у готиц≥, нов≥ форми розвиваютьс¤ у ширину. јрх≥тектура характеризуЇтьс¤ простотою, внутр≥шньою ур≥вноважен≥стю об'Їм≥в, форм та ритму. јрх≥тектори в≥льно використовують ордерну систему античност≥. ћ≥рилом усьому служить людське т≥ло. ѕ≥дкреслюютьс¤ горизонтальн≥ л≥н≥њ, внутр≥шн≥й розпод≥л простору централ≥зовано з куполом у центр≥, стел¤ кеф≥в ≥ внутр≥шн¤ сторона купола прикрашена. ƒо повноњ досконалост≥ доведений в≥зант≥йський пазушитий купол. ¬середин≥ м≥ж п≥лонами ≥ колонами прикраса сграф≥тто.

’арактерним елементом ренесанськоњ арх≥тектури Ї внутр≥шн≥й дв≥р ”жгородського ≥ ћукач≥вського замк≥в, з в≥дкритими просторовими аркадами. “ут влаштовувалис¤ вл≥тку концерти, театральн≥ вистави1.

–енесанс фактично об≥йшов «акарпатт¤ стороною, оск≥льки у цей пер≥од на територ≥њ нашого краю точилис¤ м≥жусобн≥ рел≥г≥йн≥ в≥йни м≥ж јвстр≥Їю та “ранс≥льван≥Їю.


—тиль бароко на «акарпатт≥   /\ до початку стор≥нки

Ќазва походить в≥д ≥тал≥йського слова, ¤ке з самого початку означало позбавлене смаку, пишномовне, вигадливе. ѕер≥од ≥снуванн¤ стилю 1550-1750 рр. Ќайб≥льш характерний дл¤ двор≥в кн¤з≥в та вищого духовенства. ¬иник у добу з≥ткненн¤ слабнучого феодал≥зму та молодоњ буржуаз≥њ, в епоху абсолютизму, ¤к результат боротьби реформац≥њ та контрреформац≥њ1. Ќа противагу замкнутим структурам ренесансу, бароко Ч це в≥дмова в≥д звичних форм. ¬елик≥ розм≥ри, розмах, розк≥ш в оздоблен≥ внутр≥шн≥х прим≥щень собор≥в. ѕеред в≥втарем купол великих розм≥р≥в. √оловний неф значно розширений.  апели, збудован≥ на м≥сц¤х б≥чних неф≥в, разом ≥з величезним склеп≥нн¤м утворюють Їдиний внутр≥шн≥й прост≥р.  апели темн≥, головний неф затемнений, купол сильно осв≥тлений.

Ќазвемо к≥лька приклад≥в арх≥тектури «акарпатт¤ у барочн≥й форм≥:

—ело Ѕодол≥в Ч реформатська церква 1321 р. (з 1550 р.). ” 1789-1804 рр. перебудовувалас¤ у стил≥ бароко. Ќа церкв≥ висить таблиц¤ про те, що тут у 1847 р. перебував угорський поет Ўандор ѕетеф≥1.

—ело ≤мстичево Ч греко-католицький монастир ’V≤≤≤ст.

ћ≥сто Ѕерегово Ч графський дв≥р-палац с≥м'њ Ѕетлен 1629 р. ќдноповерхова споруда з простими фасадами ≥ високим барочним дахом. √остинниц¤ "Ћевиний дв≥р" Ч ’V≤≤ст. –еформатська церква Ч 1552 р.

ћ≥сто ¬иноградово Ч палац барон≥в ѕерен≥ ’≤Vст. „отирикутна двоповерхова будова. ѕеребудований у стил≥ бароко. Ќа фасад≥ рельЇфний герб с≥м'њ ѕерен≥.. —кульптурност≥ будови надаЇ бароковий дах ≥з золотом, кутов≥ веж≥ завершен≥ барочними баштами. ” стил≥ витриманий ≥ парк, ≥ господарськ≥ буд≥вл≥. ћонастир францисканц≥в ’Vст. тут знаходилис¤ рештки —в. ап≥страна. Ѕудова витримана у ранньому стил≥ барокко.

ћ≥сто ћукачево Ч православний монастир ’≤Vст. ” 1766 р. п≥д кер≥вництвом ƒмитра –аца, будова ≥ стиль арх≥тектури був остаточно сформований у стил≥ бароко. ” 1865 р. монастир був в≥дновлений п≥сл¤ пожеж≥ 1862 р. "Ѕ≥лий д≥м" Ч палац –акоц≥ Ч Ўенборн ’V≤≤ст. ƒвоповерховий палац, у старому корпус≥ в стил≥ ренесанс зроблено перебудову у стил≥ бароко. ¬≥кна прикрашен≥ бароковим декором багатих форм. ” центр≥ головного фасаду арх≥тектор Ѕ.Ќейман розташував портал у стил≥ раннього барокко.

ћ≥сто ”жгород Ч будинок л≥сництва ’V≤≤ст. по вул. —обранецьк≥й. ќдин з найстар≥ших будинк≥в м≥ста. ”кр≥плений могутн≥ми контрфорсами. ѕоруч нього будинок п≥знього бароко з високим барочним дахом. Ѕудинок —.ƒьЇндЇш≥ ’V≤≤ст. —тарий жупанат 1775 р. Ѕудова його значно перебудовувалас¤, в≥д бароко залишилис¤ вх≥дн≥ центральн≥ ворота на ¤ких зображено герб ”жанського ком≥тату. —кладська будова колишнього пивоварного заводу 1781 р. ЌагадуЇ стародавню фортецю.  атолицька церква Ч 1767 р. —ьогодн≥шн¤ будова нагадуЇ своЇю структурою споруди першоњ половини ’V≤≤ст. ¬ажкий фасад завершуЇтьс¤ дзв≥ницею ≥з великим латинським хрестом.


 ласицизм   /\ до початку стор≥нки

¬ результат≥ ‘ранцузькоњ буржуазноњ революц≥њ 1789 р., до влади прийшла буржуаз≥¤, одночасно з нею розвиваЇтьс¤ новий дух епохи. Ћюдина цього часу з ностальг≥Їю звертаЇтьс¤ до античност≥.  расу легше п≥знати через античне мистецтво, н≥ж через пр¤ме вивченн¤ природи Ч в цьому суть вченн¤ класицизму. ѕрагненн¤ до простих гармон≥йних форм грецького та римського мистецтва.  онструкц≥¤ знову виходить на перший план. ƒл¤ зовн≥шнього вигл¤ду будов характерною Ї строг≥сть л≥н≥й. —иметричний фасад ≥з т≥мпанами ≥ р¤дами колон.

—ело ¬илок Ч католицька церква —в.≤лони, 1788 р. ќднонефна з чотири¤русною баштою на головному фасад≥. ¬ партекс≥ Ї гвинтова драбина. Ќад входом скульптурна композиц≥¤. ƒекор в стил≥ класицизму зосереджений в башт≥. ¬середин≥ виникаЇ почутт¤ величезного простору н≥ж насправд≥ в≥н Ї. √реко-католицька церква ¬оскрес≥нн¤ ’ристового 1806 р. Ѕудов≥ притаманн≥ риси класицизму.

—елище ƒовге Ч палац феодал≥в ƒовгањв ’Vст. ” 1712 р. був перебудований графом “елек≥. ѕ≥зн≥ше набув рис палацу ренесансного пер≥оду, був перебудований у стил≥ класицизму.

ћ≥сто ”жгород Ч будинок жупанату 1809 р. ÷ентром композиц≥њ головного фасаду Ї ризол≥т з мансардою, та трикутним фронтоном, п≥д ним арочний проњзд у дв≥р будинку.


Ќапр¤мки ’≤’ ст.   /\ до початку стор≥нки

” результат≥ буржуазних революц≥й виникаЇ буржуаз≥¤ ≥ндустр≥альна. ѓй передував останн≥й спалах давнього мистецтва Ч романтичний стиль. яскравим представником цього стилю Ї палац-замок граф≥в Ўенборн 1890 р. та зал≥знична станц≥¤ поблизу нього з парком ’≤’ст. ќриг≥нальн≥сть: у палац≥ 365 в≥кон.

≈клектичний стиль на «акарпатт≥

≈клектичний або ≥сторичний стиль вибрав найб≥льш характерн≥ дл¤ нього форми з р≥зних стил≥в. «вичайно, зм≥шуванн¤ елемент≥в р≥зних стил≥в т≥льки зр≥дка приводило до усп≥ху. ƒл¤ цього стилю характерно, що дл¤ окремих будинк≥в ≥, нав≥ть, прим≥щень визначали окремий рецепт стилю. “ут спочатку увага звертаЇтьс¤ на романський та готичний стиль. «нову з'¤вл¤ютьс¤ елементи арх≥тектури середньов≥чч¤. ” мод≥ також в≥зант≥йська та мавританська арх≥тектура. ≤нтер'Їри прикрашають позолотою, зм≥шуючи сх≥дн≥ та арабськ≥ елементи. Ѕ≥льш≥сть будов наших м≥ст (наприклад вул. орзо, м.”жгород) збудован≥ в еклектичному стил≥.


јрх≥тектура ’’ ст.   /\ до початку стор≥нки

« використанн¤ нових буд≥вельних матер≥ал≥в, формуЇтьс¤ новий стиль Ч сецес≥он або сецес≥¤, ¤кий порвав ≥з застар≥лим смаком минулого. “ут вс≥ детал≥ в тому числ≥ ≥ обстановка, проектуютьс¤ в одному ≥ тому ж стил≥. ” ¤кост≥ декоративних елемент≥в часто використовуютьс¤ рослинн≥ мотиви. «наченн¤ цього стилю в тому, що в≥н звертав увагу, на необх≥дн≥сть модерн≥зац≥њ1. ” зв'¤зку з тим, що «акарпатт¤ було б≥дною частиною ”горщини, сецес≥он зустр≥чаЇтьс¤ лише в ”жгород≥. “а найб≥льш ориг≥нальне обличч¤ закарпатських м≥ст ”жгород, ћукачево, Ѕерегово, ’уст, ¬иногорадово, —олотвино Ч сформували чехословацьк≥ арх≥тектори-конструктив≥сти. —тиль конструктив≥зм оголосив в≥йну м≥щанськ≥й помпезност≥, та сформував своЇ баченн¤ в доц≥льност≥ форм, в простот≥, пропорц≥¤х, масштаб≥ та гармон≥йному сп≥вставленн≥ матер≥ал≥в.  онструктив≥сти були переконан≥, що арх≥тектурний тв≥р повинен в≥дпов≥дати утил≥тарному призначенню ≥ в той же час мати свою художню виразн≥сть.

—еред найб≥льш виразних конструктив≥стських будов:

1.Ќародна –ада (м.”жгород);
2. ћедичний факультет (ћ.”жгород);
3. јрх≥тектурний стиль м≥крорайон≥в ћалий ≥ ¬еликий √алагов в ”жгород≥;
4. јдм≥н≥стративний центр м.’уст;
5. ÷ентральна площа смт.—олотвино;
6. ∆итлов≥ будинки м.ћукачево.

Ќародна арх≥тектура

"Ѕойк≥вськ≥" дерев'¤н≥ храми

"Ѕойк≥вський" тип церков безперечно Ї ¤кимось початковим вар≥антом дерев'¤них храм≥в у  арпатах ≥ за њх кордонами, ¤кий був випрацьований народними майстрами в далекому минулому.

’рам тризрубний, триверхий з шатровими верхами, з к≥лькома заломами. ƒо кефа ≥з заходу ≥ сходу прил¤гають б≥льш вузьк≥ пр¤мокутники зруб≥в бабинц¤ та в≥втарноњ частини. кутов≥ сполученн¤ зроблен≥ вирубкою "в ласт≥вчин хв≥ст". ƒо цього типу в≥днос¤тьс¤ церкви у селах  острино, ”жок, ¬ишка, —ухий, √устий, ¬ерхн≥й —тудений ≥ т.д. "Ѕойк≥вськ≥" храми д≥стали свою умовну назву в≥д етнограф≥чноњ групи, ¤ка насел¤Ї —х≥дно- арпатський рег≥он.

"Ћемк≥вськ≥" дерев'¤н≥ храми.

 ласичн≥ пам'¤тники цього типу в област≥ збереглис¤ т≥льки два: ’рам —в.ћихайла ≥з с.Ўелестова (музей в ”жгород≥), храм —в.ћихайла в м.—вал¤ва. ≤нш≥ були роз≥бран≥ в к≥нц≥ ’≤’-’’ст. або вивезен≥ за меж≥ «акарпатт¤.

√оловною стил≥стичною в≥дм≥нн≥стю "лемк≥вських" церков Ї усуненн¤ центричност≥ будови шл¤хом перем≥щенн¤ висотноњ дом≥нанти з центрального зрубу, кефу на високу дзв≥ницю, зведену над бабинцем або пор¤д з ним. Ќав≥ть ¤кщо у "лемк≥вськоњ" церкви не маЇ шатрового покритт¤ над ¤кимось ≥з њњ зруб≥в, зам≥неного двоскатною стр≥хою, у нењ обов'¤зково Ї розвинута барокова мак≥вка. "Ћемк≥вськ≥" церкви д≥стали свою умовну назву в≥д етнограф≥чноњ групи, що насел¤Ї п≥вн≥чн≥  арпати.

"√уцульськ≥" дерев'¤н≥ храми

” «акарпатт≥ цей тип представлений двома храмами (смт. яс≥н¤ та с.Ћаз≥щина, –ах≥вського району). ѕлан такоњ будови маЇ хрестопод≥бну форму ≥ складаЇтьс¤ з п'¤ти зруб≥в. ÷ентральний зруб ширше б≥чних (п≥вн≥чною та п≥вденною), довжина ¤ких трохи менша довжини зах≥дного та сх≥дного зруб≥в. ÷ей тип храму маЇ дв≥ виразно п≥дкреслен≥ ос≥ симетр≥њ, у в≥дпов≥дност≥ з ¤кими майже ≥дентично вир≥шен≥ фасади. ÷ентральний зруб на середин≥ своЇњ висоти переходить з пр¤мокутноњ форми у восьмигранну, внасл≥док чого ≥ шатрове перекритт¤ його приймаЇ таку ж форму. ќднокупольний п'¤тизрубний "гуцульський" храм в≥др≥зн¤Їтьс¤ своЇю компактн≥стю ≥ струнк≥стю та Ї одним з кращих приклад≥в народного дерев'¤ного мистецтва.

ќкр≥м того, окремоњ уваги потребуЇ арх≥тектура що не входить до стандартних стил≥в ≥ напр¤м≥в. “обто витвори м≥сцевих майстр≥в-самоучок.


Ќа головну

Hosted by uCoz