Хронологічна таблиця


На головну

IX столiття
Х столiття
ХI столiття
ХII столiття
ХIII столiття
ХIV столiття
ХV столiття
ХVI столiття
ХVII столiття
ХVIII столiття
ХIX столiття
ХX столiття

IX столiття

807 рiк - болгарський хан Крум напав на аварiв i розгромив до кiнця їх об'єднання. Деякий вплив на Закарпаття старої Болгарiї та її князiв-ханiв Мортогона (Омортаг), Маламира.
862 р. - угорцi прийшли в Панонiю (одна з гiпотез)
872 р. - угорцi на р. Уж. Будують фортецю Унг (за лiтописцем С. Кезаї, одна з гiпотез).
70-80 рр. IX ст. - до Верхнього Потисся простяглися кордони Першого Болгарського царства (князь Сiмеон (892-927) - згадка про солянi шахти Марамарощини) та князiвства Велика Моравiя (князь Святоплук (871-894) - пiвнiчнi райони). Значний вплив обидвох держав на культурний розвиток Закарпаття.
80-90 рр. IX ст. - вигнанi з Великої Моравiї учнi Кирила i Мефодiя приходять на Закарпаття. Заснування монастирiв в горах.
892 р. - посольство нiмецького короля Арнульфа до Болгарiї з вимогою про припинення продажу солi Великiй Моравiї (яка її не мала). Король вiв вiйну проти Великої Моравiї. Згадка про марамороськi солерудники.
896 р. - перехiд угрiв з вождем Алмошем через Верецький перевал (по долинi рiчки Латорицi), на Закарпаття та Панонiї.
896 р. - захоплення уграми Мукачева.
896 р. - захоплення уграми фортецi Боржва. Боротьба угорцiв за неї 3 днi. Захопив фортецю, син Алмоша, Арпад.
898 р. - перехiд угорських племен через Карпати i їх вiйни зi слов'янами, якi жили за Карпатами. "воевати на живущие волохи и словiни" - із літописі Нестора-лiтописця.


Х столiття


Х-ХI ст. - Закарпаття називається "res nullis" - нiчия територiя. Побудова першої засiчної (охоронної) лiнiї на території нашого краю. Перша охоронна лінія проходила в зоні: Токайськi гори - мiсто Саболч -рiчки Самош i Красна.
Х-ХII ст. - вплив Київської Русi (економiка, культура, архiтектура) на Закарпаття. Етнографiчнi приклади в топонiмiцi: поле Кийов (смт. Грушево), поле Кийовець (с. Студений).
903 р. - похiд угорцiв (вождь Арпад) на Закарпаття. Захоплення фортець Унг, Вари. За хронiкою Анонiма.
907 р. - похiд бiлих хорватiв на Вiзантiю в союзi з київським князем Олегом.
992 р. - похiд київського князя Володимира Святого на хорватiв.
996 р. - згадка про те що київський князь Володимир жив у мирi зi Стефаном Угорським, Ондрихом Чеським, Болеславом Лядським. Це геополітична привязка до спiльних кордонiв цих держав на територiї нашого краю. За повiстю Нестора-лiтописця.

ХI столiття


ХI-ХIII ст. - згадки про словянські городища Вiльхiвцi Лази, Гараздiвка, Данилово, Лази, Бодолiв (Iршава).
ХI ст. - iсторичний процес "здобуття батькiвщини" в угорцiв.
ХI ст. - Закарпаття згадується у документах, як "terra indagines" - буферна зона.
1031 р. - згадка про смерть Емерiха, сина Iштвана Святого (його забив кабан), його величали титулом "dux Ruizorum" - князь Руський. "Annales Hildesheimenses".
1046-1061 рр. - король Ендре I, його дружина Анастасiя (дочка Ярослава Мудрого) на думку деяких учених сприяла заснуванню монастиря на Чернечiй горi. Тут жили ченцi з Київської Лаври.
1086 р. - грабiжницький похiд на Закарпаття половцiв хана Кутеска і захоплення ними Мукачева. Пiдiшли до Ужгорода, але взяти замок не змогли.
1092 р. - Ласло I Святий видав наказ про покарання тих, хто буде виконувати язичницькi обряди бiля джерел, дерев, камiння. Особливо це стосувалося жителiв гiрських районiв.
1098 р. - землi бiля Берегова належали князю Бейлi брату короля Ендре І. Пiсля його смертi, перейшли до сина Ламперта (мiсто Лампертгаза).

ХII столiття


ХII ст. - угорцi ще не мали постiйного житла тому жили, влiтку i восени, у шатрах.
ХII ст. - частi набiги половцiв на Закарпаття.
ХII-ХIII ст. - основний прошарок селян йобагiони працювали на панщинi, сплачували ренту). Формування єдиного залежного селянства. Існували різні типи селянського прошарку: госпiти -переселенцi, що мали право переходу на інші землі без згоди феодала; немешi - нижче дворянство; шолтеси; кенезi.
1100 р. - в Мужієві збудовано камяну готичну церкву
1141-1162 рр. - Берегово належить Гейзi II, який запросив сюди з Рейнської областi саксонцiв. Саксонцi вирощували виноград i добували в горах золото. Тодiшнi назви мiста -Лампертсас, Берегсас.
1180 р. - створення в долинi р. Латориця, в Лелесi, монастиря.
1191 р. - завершення будівництва Хустського замку

ХIII столiття


ХIII ст. - входження майже всього Закарпаття до Угорщини. Згадка про Закарпаття в документах, як "Marchia Ruthenorum".
ХII-ХIII ст. - утворюються Ужгородська, Мукачiвська, Севлюшська домiнiї, як опори королiвської влади.
ХII-ХIII ст. - перша нiмецька колонiзацiя. Розвивається виноградарство, тваринництво, садiвництво, землеробство, мисливство.
ХIII ст. - привiлей на виноградарство м. Севлюшу, а також вiльно продавати вино. Це королiвське мiсто мало статус самоврядування, право на ловлю риби, полювання і привiлеї для Севлюської плебанiї. Особливі повинностi: 1 солдат, 15 динарiв з двору, а також обовязкова десятина.
ХIII ст. - зниження обсягiв добування солi. Знищення соляних шахт монголами.
ХІІІ ст. - початок колонiзацiї з Галичини.
к. ХIII ст. - комiтат Унг нараховував 45 поселень, комiтат Берег - 60, комiтат Угоча - 32.
1214 р. - утворення Ужанського комiтату.
1214 р. - Ендре II подарував монастирю в Лелесi землi в Ужгородському комiтатi.
1222 р. - "Золота булла" Ендре II та її поширення на Закарпаттi.
1230 р. - дарча грамота короля Ендре II на лiси, на землi, біля Хуста, Довгого, Вишкова, Тячева, своїм родичам.
1231 р. - розширення прав церковникiв.
1231 р. - доповнення до "Золотої булли".
1235 р. - доповнення до "Золотої булли".
березень 1241 р. - армiя монголiв прорвала оборону у Карпатах.
1241-42 р. р. - перехiд монголо-татарами хана Бату через Верецький перевал i перебування на Закарпаттi. Загiн хана Бату нараховував 4000 чол. Взято Мукачево, Ужгород, багато сіл. Похiд на південний схiд: Тячiв, Солотвино.
1242 р. - раптовий вiдхiд татаро-монголiв з Угорщини.
1247 р. - ярмарка у Береговi (вино, худоба, хлiб).
1250 р. - згадка про Новий Ужгород (Унгуйвар, сучасний мікрорайон Горяни) - вiдбудова пiсля нашестя татаро-монгол.
1254 р. - угорський король Бейла IV запросив нiмецьких та iталiйських виноградарiв i виноробiв (вiнцелери) на спустошенi монголами землi Закарпаття.
1262 р. - утворення Угочанського комiтату.
1262 р. - перша згадка про Севлюш (проживало тоді 2000 людей, які мали 160 надiлiв).
1263 р. - утворення Березького комiтату.
1263 р. - згадка у грамотi Iштвана V про село Чинадiєво.
1271 р. - із села Береги у Берегово переведено комітатське управління.
1280-1320 рр. - вiрогiдне входження Березької жупи до Галицького-Волинського князiвства. Воєводська грамота.
1290-1301 рр. - Ендре III подарував Ужгород канцлеру Аба Омодею.
1291 р. - настоятель Грушівського монастиря - Пахомiй.
1298 р. - за статтею 70 угорського закону, за крiпаками було закріплено право вiльного пересування.

XIV столiття



XIV ст. - заснування Грушiвського монастиря. Пiвнiчна Угорщина мала назву "Угорська Русь".
XIV ст. - волоська колонiзацiя на Закарпатті.
XIV ст. - в жупi Унг засновано з допомогою шолтесiв 40 сiл.
ХIV ст. - розвиток добування корисних копалин: золота (Береги, Мужiєво, Бене), вапняків (Пасiка, Верхнiй Бистрий), мiнводи (Боронява "Безсмертна криниця", Драгово "Буркутна криниця", Золотарево "Золота криниця", Бобовище, Поляна, Сiль, Ужок, Зарiчево). З'явилися водянi млини. Ярмарки: Хуст, Тячiв, Косино, Королево, Середнє, Вишково, Бiлки, Довге, Свалява, Порошково, Люта, Воловець, Ясiня.
1303 р. - утворення Марамороського комiтату.
1308 р. - нова династiя в Угорщинi - Анжу.
1312 р. - господар Ужгорода i жупи Унг, Петро Пете.
1315 р. - жупан Унга (П. Пете), жупан Берега (Б. Копас), жупан Угочi (I. Мойш) пiдняли повстання проти окатоличення славянського населення i нового короля Карла Анжу, який хотiв централiзувати державу. Переговори повстанців з князем галицьким Левом Даниловичом про обрання королем його сина Юрiя, онука Бейли IV.
1316-1317 рр. - сутички повстанцiв, де вони перемогли королівські війська.
1317 р. - поразка опозиційної феодальної фронди вiд Карла Роберта (допомогли йому в цьому графи Другетті з Iталiї). Розгром армії феодала Чапа в Словаччинi, військ жупана Копаса бiля Дебрецена.
1318 р. - новий господар Ужгорода i жупи Унг граф Фiлiп Другет. Протягом 360 рокiв рiд Другетiв керував Ужанщиною.
1320 р. - збудований перший мiст у м. Ужгород.
1327 р. - хазяїн Ужгорода Янош Другет. Володів 29 селами Ужанського комiтату.
1329 р. - перша згадка про місто Хуст ( отримало статус самоуправлiння), а також для Вишкова i Тячева був наданий королiвський статус міст.
1339 р. - перша згадка про подільського князя Федора Корятовича на Закарпатті.
1342 р. - перша вiдома печатка м. Ужгорода.
1342р. - Берегово по документам вiльне королiвське мiсто, своя печать.
1342-1382 рр. - Лайош I узаконив новий податок дев'ятину (9 частина урожая здавали натурою).
1343 р. - королева Ержибет видала указ, що селяни-йобадi мають право пiти вiд феодала лише в разi його згоди i сплати вiдповiдної суми.
1348 р. - ярмарка у Мукачевi.
1351 р. - принято закон: дворяни рiвноправнi, їх мiсцевi органи -комiтатськi збори.
1352 р. - комендант Мукачiвського замку Деже, в районi Пiдгорян розбив загiн хана Атламоша, а самого хана стратив.
1355 р. - спецiалiзована ярмарка у Севлюшi на вина.
60-i роки XIV ст. - холера в Ужанщинi.
1360 р. - заснування селища солекопiв Солотвино. Соляні шахти: шахти 25-30 метрiв (XIV ст.) зі сходами по схилу, (XV ст.) - конуснi ями 140-150 метрiв.
1360 р. - грамота князя Федора Корятовича про закрiплення за Мукачiвським монастирем сiл Бобовище та Лавки (грамота виявилася фальшивою).
1370 р. - унiя Польщi та Угорщини до 1382 року.
1376 р. - королева Угорщини та Польщi, Ержибет, надала Мукачеву статус привiлейованого міста, а також дала дозвiл користування на власну печатку.
1378 р. - друга грамота королеви Ержибет Мукачеву про заборону коменданту Мукачiвського замку судити крiпакiв.
1384 р. - будiвництво в Ужгородi римо-католицького монастиря.
1384 р. - вiдкриття школи ордену Св. Павла графами Другетами.
1390 р. - воєводи Балiца i Драга передали пiд управлiння константинопольського патрiарха Антонiя монастир у Грушевi.
14 серпня 1391 р. - за пропозицiєю патрiарха Антонiя, монастирю у Грушевi надано грамоту на "Старопiгiйське право", тобто пiдкорення напряму Константинополю.
1393-1414 рр. - перебування подільського князя Корятовича на Закарпаттi.
1394 р. - князь Корятович прибув до Мукачева.
1397 р. - поява нового податку десятина, що спрачувався грiшми.

XV столiття



XV ст. - 75% територiї краю складали лiси.
Кiнець XV ст. - у комiтаті Унг нараховувалося 205 поселень, у комiтаті Берег -122, у комiтаті Угоча - 76, у комiтаті Марамарош - 128. Загальна чисельність населення краю була близько 100-115 тисяч чоловiк. У селах Липча, Iза, Довге, Драгово, Бедевля, Вишково, Вiльхiвцi, Кричево, Чумалево, Угля, Колодне, Вонiгово проживали селяни-немешi. Мiське право мали Ужгород, Мукачево, Берегово, Хуст, Севлюш, Вари, Бiлки, Вишково, Тячево, Вилок, Косино, Чинадiєво і т.д. Всього близько 20 мiст. Iснували цехи таких майстрів, як: каменярi, кравцi, шевцi, пекарi, столяри, цирюльники, гончарi, золотарi, колiчники, ковалi, кушнiри.
1400 р. - в Ужгородi засновано першу мiську школу.
1404 р. - грамота про передачу Грушiвському монастирю Дмитром i Олександром Балками сiл Грушево, Тересва, Крива.
1415 р. - князь Федір Корятович заснував монастир на Чернечій горі
1426 р. - Мукачiвська домiнiя перейшла до рук сербського правителя Стефана Лазаровича.
1427 р. - Мукачiвська домiнiя успадкована сербським аристократом Юрiєм Бранковичем (племінник Стефана Лазаровича).
1430 р. - Ужгород отримав привiлей короля i пишеться офiцiйно "Привiлейоване мiсто Ужгород".
1435 р. - король Жигмонд видав грамоту для дворян комiтату Унг. "Про право збирати податки iз селян i зобов'язання дворян брати участь у комiтатських зборах."
1437-1438 рр. - вплив повстання у Трансiльванiї на Угочу i Марамарош.
1438 р. - наказ Лавренци де Гедервара, палатина Угорщини про розмежування володiнь Мукачiвського монастиря.
1440 р. - приблизно засноване Мукачiвське єпископство.
1445 р. - володар Мукачiвської домiнiї i замку, Янош Гуньадi, надав Мукачеву Магдебургське право.
1447 р. - перша згадка у документах про Рахів.
1458 р. - новий настоятель Грушевського монастиря, Сiмеон.
1458 р. - згадка про першого iгумена Мукачiвського монастиря, Луку.
1458 р. - грамота Матяша I Гуньадi (Корвiн), що закріплювала за Мукачiвським монастирем села Бобовище i Лавки.
1467 р. - вiдкрито приходську школу у Береговi.
31 липня 1490 р. - король Матяш титулував Iоанна єпископом Мукачiвським (за те, що той визнавав канони Флорентiйської унiї).
1491 р. - Уласло II пiдпорядкував Грушiвський монастир Мукачiвському єпископу.
1494 р. - король Уласло II затвердив правомiрнiсть дiї грамоти патрiарха Константинополя для Грушiвського монастиря.
1497 р. - новий настоятель Грушiвського монастиря, Iларiй.
1498 р. - наказ короля Уласло II про покращення умов працi солекопiв Солотвина.
1498 р. - новий настоятель Грушiвського монастиря, Гелазiй.


XVI столiття



XVI ст. - поява лютеранства i цвiнглiанства у нашому краї. Перша згадка про євреїв в Ужгородi. Початок галицької колонiзацiї -лемки (Унг, Берег), бойки (Берег, Унг), гуцули (Марамарош).
XVI-XVII ст. - зародження опришкiвства.
XVI ст. - масові переселення з України у Марамарош i Берег.
XVI ст. - в Ужгородськiй домiнiї нараховувалося 66 сiл. 90% населення було крiпаками.
ХIV ст. - Мукачiвсько-Чинадiївська домiнiя мала 6 мануфактур по виробництву металевих знарядь працi. Ужгородська домiнiя мала 80 різноманітних виробничих мануфактур.

Подiл Угорщини:
1. Трансiльванське князiвство, частина Закарпаття - васал турецької iмперiї.
2. Центральна Угорщина - пiд турецької окупацiєю.
3. Захiдна Угорщина, Словаччина, частина Закарпаття - під австрiйською окупацiєю.


1504 р. - Лампрехтсас став зватися - Берегсас.
1511 р. - король Уласло II віддав за 20 тисяч золотих Хустський замок у заставу графу Перенi.
1514 р. - селянське повстання куруцiв-хрестоносцiв в Угорщинi пiд проводом Дьордя Дожi (у повстанні брало участь близько 100 тисяч чоловiк). Похiд загону куруцiв Верешiя на Королево.
1514 р. - "Дикий сейм". Знищення усiх повстанцiв, конфiскацiя їх маєткiв.
1514 р. - позбавлення привiлеїв Виноградова та Берегова за участь у повстаннi куруців.
1521 р. - булла папи Лева Х на захист схiдного духовенства, яке пiдтримувало унiю.
1525 р. - заборона реформацiї в Угорщині i вимога вигнати з Угорщини лютеранiв.
1526 р. - битва при річці Могач. Поразка угорцiв вiд туркiв i розпад великої Угорщини. Смерть Лайоша II - кiнець династiї Анжу.
1526 р. - Янош Запольяї, князь Трансiльванiї-Семигородщини до складу якої увiйшли Берег, Угоча, Марамарош. Австрiя контролювала комітат Унг. Початок війни між каталицькою Австрією та протестантською Трансільванією.
1528 р. - новий господар Мукачiвського замку, Iштван Баторi.
1537 р. - зруйновано Мукачiвський монастир.
1537 р. - перша протестантська община на Закарпатті.
1538 р. - Ужгород вiдiйшов до Трансiльванiї.
1538-1550 рр. - вiдбудова Мукачiвського монастиря при єпископi Василiї I.
1540 р. - Ужгород зайняли австрiйськi вiйська.
1545 р. - відбулися два синода кальвiнiстiв у Береговi.
9 жовтня 1551 р. - вимога iмператора Австрiї Фердинанда I до священикiв Марамароша слухатися мукачiвського єпископа.
1551 р. - на Марамарощині було здобуто 739 тисяч кускiв солi.
1551 р. - страйкуючi солекопи Солотвина покинули шахти i стали табором бiля Нодь Баньї. Перший страйк в Угорщинi. Вони вимагали полiпшення свого становища та скасування смертної кари.
1551-1552 рр. - перший мукачiвський єпископ, Василiй I.
1552 р. - вiдкрито приходську школу в Мукачевi.
1552 р. - першi збори кальвiнiстiв у Береговi.
1556 р. - Іштван Баторi пiдкорив Грушiвський монастир Мукачiвськiй єпархiї.
1558 р. - зруйнування замку Канко (Виноградово) військами Габсбургів.
1558 р. - посли Iвана IV Грозного повертаючись iз Константинополя зупинилися в Угольському монастирi, де жило тодi 330 монахiв. Згадка в грамоті до царя, про мінеральні джерела.
1558-1561 рр. - мукачiвський єпископ Iларiон.
1559-1565 рр. - Ужгород пiд владою Габсбургiв.
1564 р. - осада Ужгорода трансiльванським князем Яношем Жiгмондом.
1564 р. - зруйнування Квасівського замку.
1566 р. - похiд туркiв на Закарпаття i Словаччину. Пограбовано Берегово, Севлюш, Вари, Мочола, Кiдьош, Астень, Дiдово, Буча, Бiгань, Береги, Косино, Квасово, Гута, Бене.
1567 р. - захоплення Мукачева i замку, сiл Росвигово, Нове Село, Пiдгоряни військами австрiйського генерала Швенди.
1569 р. - ремонт Мукачівського замку.
1573 р. - церква у Паладь-Комарiвцях стала реформатською.
1577 р. - перша книга видавна друкарнею на Закарпаттi.
1578 р. - при Мукачiвському монастирi органiзовано духовну школу.
1589 р. - в Ужгородi утворено приходську школу реформаторiв.
1591-1606 рр. - 15-рiчна вiйна Австрiї проти Туреччини.
1595 р. - договiр про кордони між Австрiєю та Трансiльванiєю (жупа Берег перейшла до Трансiльванiї).
1595 р. - господар Мукачiвського замку граф Жiгмонд Ракоцi.
1595 р. - 4-тисячний загiн козацьких повстанцiв перейшов на Закарпаття iз Галичини, пiсля поразки повстання Северина Наливайка.
1596 р. - мiсто Берегово знищено турками.
1597 р. - новий мукачiвський єпископ, Василiй II.
1598 р. - перебудова центрального корпусу Ужгородського замку.
1599 р. - новий мукачiвський єпископ, Гаврiй.


XVII столiття



ХVII ст. - початок промислового вирощування грецьких горiхiв та шовковицi на Закарпатті. Масове створення мануфактур у Березькiй жупi, близько 100 підприємств, так у Береговi проживало 11 кравцiв, 19 чоботарiв, 5 бондарiв, 4 гончарi, 5 ковалiв, 5 кушнiрiв - усього 8 цехiв. Ужанська жупа: залiзоробнi мануфактури (Ремети, Анталовцi, Лумшори), 20 лiсопилень, мануфактури по виробництву поташу i селiтри. Жупа Марамарош: обробка дерева i залiза (Вишково, Крива, Буштино, Бичкiв), домни i ливарництво (Косiвська Поляна, Бутфалва), лiсопильнi (Ясiня, Бичкiв, Усть-Чорна), виробництво взуття (Хуст). У Севлюшi знаходився найбiльший бондарний цех.
XVII ст. - переселення з Польщi на Закарпаття єврейських втiкачiв-поселенців.
XVII ст. - у Марамарошi вiдбуваються так званi "дiвочi ярмарки". Сюди сходилися люди з метою знайомства i одруження.
XVII ст. - із Закарпаття вивозили сiль, хутро, вина, вироби з дерева. Привозили у наш край коштовностi, килими (Балкани, Туреччина), тканини, кришталь, фарфор (Чехiя, Нiмеччина, Iталiя), металевi вироби (Голландiя, Польща, Україна, Росiя).
XVII ст. - дiяльнiсть загонiв опришкiв у селах Люта, Загорб, Поляна, Дубриничi, Ростока, Волосянка. Отамани опришкiв: Л. Варга, I. Сивохоп, О. Руснак, П. Орос, С. Форгач, Шотвош.
XVII ст. - використання мiнеральних вод. У спецiальних заглибинах у скелях нагрiвали розпеченим камiнням мiнеральну воду, в якій лікувалися.
XVII ст. - зареєстровано 700 сiл у нашому краї. На Закарпаттi дiяло близько 40 шкiл.
XVII ст. - перебудова Ужгородського замку.
1601 р. - на Марамарошщині добуто 285 тисяч кускiв солi.
1602-1606 рр. - Iштван Бочкаї був володарем Ужгородського замку.
1603 р. - до Закарпаття направлено Перемишльського єпископа А. Крупецького, за наказом Ватикану.
1604-1606 рр. - антигабсбурзьке повстання пiд проводом Iштвана Бочкаї у трьох закарпатських жупах.
1606-1618 рр. - мукачiвський єпископ, Сергiй.
1607 р. - наказ графа Валентина Другета про те, щоб монастир у Грушевi був центром марамароських єпископiв.
1608 р. - заборона православним майстрам входити до складу цехiв.
1614 р. - мукачiвський єпископ Софронiй.
1614 р. - спроба проголосити у Красному Бродi церковну унiю. Було присутньо 10 тисяч чоловiк.
1616 р. - прихiд, на запрошення графа Дьордя Другета, запорозьких козакiв для боротьби за владу у Трансiльванiї.
1618 р. - указ короля Польщi про закриття усiх шляхiв через Карпати.
1618-1620 рр. - мукачiвський єпископ Евфимiй.
1619 р. - трансiльванськi вiйська зайняли Ужгород.
1620-1627 рр. - мукачiвський єпископ Петронiй.
1618-1648 рр. - тридцятирiчна вiйна. Вiйськами графа Бетлена захоплено Угочанський i Березький комiтати. Мукачiвський замок був опорним центром руху проти Габсбургiв.
1627-1635 рр. - мукачiвський єпископ, Iоан Григорович.
1627 р. - створено парафiальну школу у Мукачевi.
1629-1630 рр. - загiн опришкiв з Бистрого, Лютої, Волосянки, Ставного, Ужка нападає на поселення Сянки у Польщi.
1629 р. - Мукачівська домінія перейшла у володіння трансільванського князя Дьордя І Ракоці
1631 р. - заборона вирубувати лiси бiля Горян, Невицького, Кам'яницi, Коритнян. У Марамарошi обмежили вирубку смереки для плотiв, якi перевозили сiль.
1631 р. - повстання селян пiд проводом Часара. Князь Дьордь I Ракоцi придушив це повстання.
1631 р. - в Ужгородi було 10 вулиць, 1200 чоловiк, 206 крiпосних дворiв, 32 дворянських маєткiв.
1632 р. - нове селянське повстання в Ужанському i Березькому комiтатах.
1635-1650 рр. - мукачiвський єпископ Василь Тарасович.
1634 р. - скарга галичан на дії опришкiв Ужанщини.
1634 р. - видiлення для закарпатцiв кiлька мiсць у Трнавському унiверситетi.
1639 р. - до Закарпаття iз Польщi перейшло 200 сiмей. Відомі прiзвища переселенців: Молдавчук (Рахiв), Яремчук (Бичкiв, Богдан), Стенчук (Кваси).
1640 р. - капiтан Мукачiвського замку Балiнт заарештував єпископа Тарасовича. Церквою керував Порфирiй Ардан.
1646 р. - переселення єзуїтiв з Гуменного до Ужгорода.
26 квiтня 1646 р. - проголошено Ужгородську унiю. В Ужгородському замку 163 православнi священики проголосили об'єднання з католиками. Утворення греко-католицької церкви на Закарпаттi.
1648 р. - дiяльнiсть опришкiв отамана Ф. Фокаса.
1648 р. - володар замку в Мукачеві, Жужа Лорантфi.
2 грудня 1648 р. - запорозькi козаки разом з татарами напали на Ужанську жупу i "все попалили бiля Ужгорода". Скарга графiв Другетiв до iмператора Фердинанда III.
1649 р. - до Мукачева приїхали посли Богдана Хмельницького. Переговори з князем Дьордем I Ракоцi проти Польщi.
1650-1666 рр. - мукачiвський єпископ, Партенiй Петрович.
15 сiчня 1652 р. - 6 архидияконiв склали офіційний протокол Ужгородської унiї.
1652 р. - напад опришкiв С. Форгача (170 чоловiк) на с. Середнє.
1653 р. - перебудова пiвнiчної крiпосної стiни Ужгородського замку французькими та iталiйськими iнженерами.
1653 р. - "По смерти великого короля именемь Владислава польського извоевали козаки Польшу. Почали палити от рьки Дньпра оть славного вариша Киева, и Ляховь истинати и Руснаковь ажь до рьки Вислы старшому козакови имя було Хмьль. Заразь по той войнь гладь быль великий у Руси и у Угорской земли и вь немецкой странь. Ажь ись Турокь везли просо и пшеницу: еднако продавали пшеницу и просо по пять золотых. Севлюский четвертонь, сирьчь мьру едину. Року Божого (=1649 р.) Tomasz Banalian Kopanski и многогрешник ересi Михаиль". Кум'ятське євангелiє.
1656 р. - нова делегацiя запорозьких козакiв (Брюховецький, Груз, Ковалевський) приїхала до князя Дьордя I Ракоцi у Мукачево.
1657 р. - польський князь Любомирський спустошив Берегово, Мукачево, Вари, Хуст, Вишково, Бене. Всього 300 поселень.
1659 р. - зруйновано Грушiвський монастир
1660 р. - велика зима. Голод. Неврожайний рiк. Пiднялися цiни на продукти.
1661 р. - опис турком Е. Челебi Хустського замку.
1661 р. - будiвництво кам'яної церкви у Мукачiвському монастирi (вiзантiйський стиль).
1664 р. - з Мукачiвського монастиря вигнано православного єпископа, Iоаникiя Зейкана.
1664 р. - iз 769 закарпатських церков 313 перейшли в унiю. В Ужгородськiй домiнiї - 60 православних церков, у Мукачiвськiй домiнiї - усi 130 залишилися православними.
1664 р. - трансiльванський князь Міхай Апафi направив П. Раца навести порядок у Верхнiх Реметах, де 37 опришкiв захопили село.
1666-1670 рр. - мукачiвський єпископ, Iоанiкiй Зейкан.
1668 р. - трансiльванський князь Мiхай Апафi подарував землi Грушiвського монастиря капелановi з Хуста Степану Фратеровi.
1670-1680 рр. - мукачiвський єпископ, Iоан Волошиновський.
1670 р. - розгром Грушiвського монастиря.
1671 р. - у мукачiвськiй школi вчилося 22 учнi. Відкрилася початкова школа для русинів.
1672 р. - селянськi повстання в Марамарошi та Угочi. 500 чоловiк пiд проводом Г. Пiка захопили Севлюш, Середнє, Горонду. У Мукачiвськiй домiнiї повстання очолив Габор Кенде (15 тисяч чоловiк).
1673 р. - православний єпископ Iоанiкiй Зейкан заснував монастир у Iмстичевi.
1675 р. - "Печатка Ужгорода. 1675 р." Герб мiста: щит з виноградною лозою i два грона винограду.
1676 р. - мукачiвський єпископ, Амфiлохiй Малчовський.
1677 р. - перехiд опришкiв (Шугай, Орос) на бiк повстанцiв, очолюваних князем Iмре Текелi.
28 червня 1677 р. - запис про спорудження єврейського будинку в Ужгородi.
1677 р. - мукачiвський єпископ, Феофан Маврокордато.
1678 р. - Хуст -центр повстання проти Австрiї.
1678-1685 рр. - національне повстання пiд проводом князя Iмре Текелi проти Габсбургiв.
1679 р. - захоплення повстанцями Ужгорода.
1680 р. - мукачiвський єпископ, Порфирiй Кульчинський.
1681-1690 рр. - мукачiвський єпископ Iоан Липницький.
1682-1688 р. р. - скорочення кiлькостi сiл в Закарпаттi через мiжусобнi вiйни: iз 145 до 115. Кiлькiсть селян iз 3739 до 955 в Ужанському комiтатi в 34 селах.
14 квiтня 1684 р. - володар Ужгородського замку Жiгмонд Другет страчений повстанцями.
1685 р. - мукачiвські єпископи, Михаїл Сербин та Д. Монастеллi.
Осiнь 1685 р. - розгром повстанцiв Iмре Текелi.
1686 р. - мукачiвський єпископ Рафаїл Ангело.
1686 р. - Берегово спустошено пiд час антигабсбурзького повстання Iлони Зрiнi та Iмре Текелi.
1686-1687 рр. - оборона Мукачiвського замку, Iлоною Зрiнi.
1687-1692 рр. - православний єпископ, Мефодiй Раковецький.
1688 р. - капiтуляцiя Мукачiвського замку.
1688-1690 рр. - мукачiвський єпископ, Мефодiй Раковецький.
1689 р. - едикт папи Олександра VIII про приєднання католицьких общин iсторичного Закарпаття до Ватикану.
1690-1706 рр. - мукачiвський єпископ, Йосип де Камелiс.
1690 р. - в Ужгородi було 70 будинкiв, 2 корчми.
1690 р. - перестало iснувати Трансiльванське князiвство. Перехiд Закарпаття до складу Австрiйської iмперiї.
1691 р. - господар Ужанщини граф Мiклош Берченi.
1692 р. - пограбування Мукачева австрiйськими вiйськами.
1693 р. - указ імператора Леопольда I про цензуру на книги, що друкувалися за кордонами Угорщини.
1693 р. - монах Петро Стойка (Петронiй) за допомогою селян Кричева, Чумальова, Колодного збудував монастир у Кричевi.
1696 р. - у с. Марiє-Повча (мiсце паломництва греко-католикiв) вперше заплакала iкона Дiви Марiї. Iкона сьогоднi знаходиться у Вiднi (Австрiя).
1697 р. - 7-тисячний загiн австрiйських солдат розбив повстанцiв у Березькiй жупi.
1698 р. - повстання в Угочi (Фанчиково, Севлюш, Вари, Пiдвиноградово) пiд проводом Ессе та Кiша.

XVIII столiття


XVIII ст. - поширення посадок кукурудзи та команицi у нашому краї.
XVIII ст. - поширення бджолярства (польська порода), свинарства (понад 100 тисяч голiв), шовкiвництва (посадки шовковицi). Гончарство, бондарство, виробництво поташу, плотарство.
XVIII ст. - у Вишковi проживало 53 бокорашiв, у Тячевi - 33, у Хустi - 97. Найбільш поширені ремiсничі професії: шевцi, цирюльники, ковалi, муляри, слюсарi, рiзники, кравцi, ткачi, кошикарi, чинбарi, пивовари.
XVIII ст. - в Ужгородi проживало 25 грецьких та 20 нiмецьких сiмей. Мiсто отримало нову назву "Казенне мiсто Ужгород".
40-i роки XVIII ст. - повстання селян в Угочi пiд проводом I. Полянича.
XVIII ст. - закарпатськi мiста: приватновласницькi - Мукачево, Берегово, Береги, Косино, Вари, Севлюш, Свалява, Нижнi Ворота; казеннi - Ужгород, Перечин, В. Березний; короннi - Вишково, Тячево, Хуст.
XVIII ст. - у Марамарошi створено соляне, лiсове та гiрно-рудниче управлiння.
XVIII ст. - поява на Закарпаттi першої унiатської семiнарiї. Iснували такi домiнiї: Берегiвська, Мукачiвська, Чинадiївська, Свалявська, Нижньоверецька.
XVIII ст. - об'єднання у Мукачевi в один цех цехів килимарiв, замкарiв, ковалiв, зброярiв, шорникiв, столярiв, чинбарiв, палiтурникiв, бондарiв, склярiв, слюсарiв.
1701 р. - спроба антигабсбурзької змови Ференца ІІ Ракоцi та Берченi.
1701-1702 р. р. - діяльність опришків під проводом Пинті (за його голову призначили 500 талерiв) на Марамарощині.
1702 р. - скарга ужгородцiв на солдат австрiйського гарнiзону (солдати грабували, били людей, безчестили жiнок).
1703 р. - початок визвольної вiйни угорцiв проти Австрiї пiд проводом Ференца II Ракоцi. Спочатку його пiдтримали лише 6 тисяч чоловiк, з яких лише 800 були озброєними.
7.06.1703 р. - перша битва куруцiв бiля с. Довге.
24.06.1703 р. - повстанцями зайнято мiсто Мукачево.
1703 р. - взяття повстанцями Хуста.
1703 р. - дiяльнiсть опришкiв під проводом Пинтi, Ф. Бойко, I. Пискливого в жупах Угоча, Берег.
22.05.1703 р. - повстанці взяли Берегово
15.02.1704 р. - повстанцями занято замок у Мукачеві.
26.02.1704 р. - капiтуляцiя Ужгородського замку.
1705 р. - селянами засновано монастир у Драговi.
1705 р. - заснування монетного двору в Мукачевi.
1707-1716 рр. - мукачiвський єпископ, Йосип Годермарський.
13.06.1707 р. - Онодський сейм. Проголошення незалежностi Угорщини.
1707 р. - переговори Ференца II Ракоцi з росiйським послом імператора Петра I дворянином Дмитром Корба у місті Ужгород.
1708 р. - у Березькому комiтатi прийнято закон про права вiльних поселень. Закон про повне звiльнення селян-повстанцiв вiд повинностей.
1708 р. - iєрей Йоанн Зубрицький заснував монастир у Вiльхiвцях.
1709 р. - Загальнотрансiльванський сейм у місті Хуст.
1710 р. - поширення сарани у Марамарошi.
24.06.1711 р. - здача Мукачiвського замку австрiйцям. Поразка повстанців-куруцiв.
1711 р. - Сатмарський мир мiж куруцами та лабанцями.
1711 р. - в Ужгородi були 21 вулиця і 300 будинкiв.
1712 р. - Досифей Феодорович, став православним єпископом Марамароша.
1715 р. - iкона у Марiє-Повчi вдруге заплакала.
1715 р. - все село Циганiвцi вимерло вiд мору.
1716 р. - священик Iоанн Козак заснував монастир у с. Боронява.
1717 р. - поява бiля Хуста 20 тисячної орди кримських татар. Розгром татар бiля Вишкова.
1718 р. - засуха по всiй Угорщинi.
1719 р. - збудовано монастир у Бедевлi.
1720 р. - в Ужгородi проживало 35 ремiсникiв.
1723 р. - масовий весняний падiж худоби.
1724 р. - зимою не було снiгу.
1726 р. - голод у Марамарошi.
1728 р. - затримано книгонош iз росiйського мiста Володимир. 500 книг конфiсковано.
1728 р. - Мукачiвсько-Чинадiївська домiнiя перейшла до рук графiв Шенборнiв (152 села, 4 мiста, 15 присiлкiв, 14000 людей).
1728 р. - у селі Підгоряни графами Шенборн відкрито пивоварню і винокурню.
1728 р. - Берегово стало власністю сімї Шенборн.
14.12.1729 р. - два землетруси на Закарпаттi з епіцентром у селі Вонiгово.
1730 р. - нова хвиля нiмецької колонiзацiї. Приїхало понад 200 ремiсникiв та спецiалiстiв з виноградарства. Заселили села Коропець, Березинку, Кучаву, Шенборн.
1732 р. - австрiйськими майстрами збудовано лiсопильню у Бичковi.
1732 р. - нiмецькi колонiсти заснували Нове Село.
1733 р. - у Мукачiвському монастирi введено титул протоiгумена.
1733-1738 рр. - мукачiвський єпископ, Сiмеон Ольшавський.
1734 р. - помер останнiй православний єпископ Закарпаття -Досифей.
1738-1742 рр. - новий мукачiвський єпископ Гавриїл Блажовський.
1739 р. - мор в Угочi.
1739-1743 рр. - повенi та мор у жупi Берег.
1740 р. - в Ужгородi засновано вчительську семiнарiю.
1742 р. - мор в Марамарошi.
1742-1767 рр. - мукачiвський єпископ, Мануїл Ольшавський.
1744 р. - в Мукачеві відкрито богословську школу.
1744-1745 рр. - дiяльнiсть на Закарпаттi окремих загонiв опришка Олекси Довбуша.
1746 р. - перебудова Мукачiвського замку ремiсниками мiста.
1748 р. - пiдняття цiн на товари на Марамарощинi.
1748 р. - архітектор Балтазар Нейман перебудував "Білий дім" в Мукачеві.
1750 р. - до Iмстичiвського монастиря приєднано Зарiчанський монастир.
1750 р. - великий неврожай на Верховинi.
1750 р. - нiмецькi колонiсти заснували Павшино. Село Паланок було заселене нащадками нiмецьких солдат, якi воювали проти Ференца II Ракоцi.
1750-1785 рр. - побудова церкви Угольського монастиря.
1751 р. - завершення будiвництва Марiє-Повчанського монастиря.
1754 р. - у ягерськiй католицькiй духовнiй семiнарiї видiлено спецiальне мiсце для русинiв з Карпат.
1756 р. - за списком, Грушiвському монастирю належало - 1 млин, 182 морги поля, 257 моргiв лiсу i пасовищ.
1757 р. - до Закарпаття з Росiї ввезено 1146 книг.
1760 р. - релiгiйне повстання на Марамарощинi.
1760 р. - з Росiї привезено 907 книг, в тому числi 170 букварiв.
1762 р. - з Росiї привезено 887 книг, в тому числi 400 букварiв.
12.07.1762 р. - пожежа в Мукачiвському монастирi.
1764 р. - в Ужгородi проживало 26 ремiсникiв.
1764-1765 рр. - пошесть на худобу.
1767-1772 рр. - мукачiвський єпископ Iоанн Брадач.
1766 р. - блискавка зруйнувала Хустський замок.
1766 р. - указ з Вiдня про найсуворiшi заходи з бунтiвниками на Закарпаттi.
1767 р. - манiфест про урбарiальну реформу імператриці Марiї-Терезiї.
1767-1768 рр. - пошесть на свиней, овець, корiв.
1768 р. - у Мукачевi i Береговi проживало 266 ремiсникiв.
1770 р. - офіційна поява картоплi на Закарпаттi. Видiлення великих площ пiд картоплю i шовковицю.
1770 р. - iз Росiї привезено 431 книгу.
1770 р. - заборона ввозу російських книг на Закарпаття.
1-3.06.1771 р. - iмператор Австрiї Йосип II вiдвiдав Мукачiвський монастир і місто Мукачево.
1771 р. - канонiзацiя Мукачiвської греко-католицької єпархiї.
30.09.1772 р. - урбарiй на Марамарощинi.
1772-1809 рр. - новий мукачiвський єпископ, Андрій Бачинський.
1773 р. - збудовано головну споруду Iмстичiвського монастиря.
1.05.1773 р. - урбарiй на Ужанщинi.
1773 р. - вигнання єзуїтiв з Угорщини.
1773 р. - тиф в Угорщинi, його поширення у краї.
1773 р. - в жупах Земплiн, Шариш, Спiш було 300 сiл з русинським i 19 сіл з мiшаним населенням.
25.04.1774 р. - урбарiй в Угочi.
1774 р. - завершення урбарiальної реформи.
1774 р. - у вищому духовному закладi, у Вiднi, "Барбареум" видiлено 20 мiсць для закарпатцiв.
1775 р. - центр Мукачiвської греко-католицької єпархiї перенесено до Ужгорода.
1775 р. - виступи селян у селах Хмiльник, Крива, Шандрово.
1777 р. - вiдкриття духовної семiнарiї в Ужгородi.
1778 р. - з Марiї-Повчi до Мукачiвського монастиря переведено духовну школу для монахiв.
1778 р. - в Ужгородi вiдкрито унiатську духовну семiнарiю.
1779 р. - в Ужгородi проживало 94 ремiсника.
1780 р. - перенесення резиденції єпископа Бачинського до Ужгорода. Перевезення єпископської бiблiотеки (9 тис. книг) в Ужгород.
1781 р. - велика пожежа в Ужгороді
1784 р. - в Ужгородi збудовано будинок-склад для пивоварнi.
1785 р. - в Ужгородi було 6 вулиць, 1 площа на лiвобережнiй сторонi, 15 вулиць на правобережнiй сторонi.
1785 р. - у Берегові проживало 1.834 чоловік.
1785 р. - в Ужгородi було 507 будинкiв, в Мукачевi - 431, у Береговi - 361.
25.08.1785 р. - указ Йосипа II про формальне звiльнення з крiпацтва.
1785 р. - перепис населення в Австрiйськiй iмперiї.
1785 р. - голод на Закарпаттi. В Ужгородi проживало 102 ремiсники.
1786 р. - мор на Закарпаттi.
1787 р. - на Закарпаттi проживало 12.124 шляхтичiв (немешiв).
1787 р. - в Ужгород перенесено вищу богословську школу з Мукачева.
1788 р. - поширення на Закарпатті малярiї та тифу.
1788 р. - закриття імператором Йосипом II православних монастирiв на Марамарощині.
1793 р. - вiдкриття королiвської школи майстрiв в Ужгородському замку.
1793 р. - в Ужгородi вiдкрито завод по переробцi деревини, а також цегельню, пивоварню, палинчарню та 8 корчм.
1794 р. - дiяльнiсть лiсопилень у селах Люта, Нижня Стужиця.
1795 р. - неврожайний рiк на Закарпаттi.
1796 р. - у Солотвинi за 1 рiк добуто 740.000 центнерiв солi. Солекопальнi також були у Шандровi, Бичковi, Тереблi, Круглiй.
1796 р. - селяни Чинадiєва, Дунковицi, Н. Бистрого виробили 11.318 коблiв поташу.
1796 р. - спорудження в Ужгородi млина на 8 жорен.
1796 р. - спорудження в Ужгородi кальвiнiстської церкви.
1798 р. - збудовано церкву в Iмстичiвському монастирi.
1798 р. - єпископ Андрій Бачинський освятив камiнь пiд нову церкву Мукачiвського монстиря.
1799 р. - вийшла книга Iоанiкiя Базиловича "Коротка фундацiя Федора Корятовича".


XIX столiття



XIX ст. - дiяльнiсть загонiв опришкiв С. Товта, I. Кокоша, I. Полянича.
XIX ст. - діяли солянi склади у Бичковi, Буштинi, Солотвинi, Вилку. На Закарпаттi промислово вирощували овес, ячмiнь, жито, пшеницю, картоплю, кукурудзу, просо, льон, коноплю, тютюн, хмiль, лiкарськi трави, конюшину, люцерну, яблунi, абрикоси, грушi, сливи, горiхи, вишнi, виноград.
XIX ст. - у селі Великi Лучки збудовано кiнний завод графiв Шенборнiв.
ХIХ ст. - в Ужгородi нараховувалося 10 цехiв: слюсарський, кушнiрський, кожухарський, мотузяний, черевичний, ткацький, шевський, чинбарський, кравецький, ковальський. Всього працювало 4 тисячi майстрiв, 3 тисячi пiдмайстрiв та учнiв.
ХIХ ст. - на Закарпаттi добували: гранiт, каолiн, мармур, глини, вапняк, андезит, рiолiт, трахiт, вулканiчний туф.
ХIХ ст. - на Закарпаттi було 13 металургiйних i металообробних заводiв, 16 цегельно-черепичних заводiв, 30 гуралень, 9 оцтових заводiв, 953 млини (803 водянi). Для обробки землi вживався здебiльшого дерев'яний плуг. Виробляли: поташ, черепицю, цеглу (Н. Ворота, Мукачево, Свалява, Страбичово, Грабово, Ужгород, Лучки), вапно (Свалява, Н. Бистрий, Н. Верецьки), селiтру, скло (Полянська Гута, Iзвор, Кам'яниця), папiр (Лисичево, Грабiвниця), полотно (Мукачево, Iршава), гуральнi (Верецьки, Чинадiєво, Пiдгоряни, Страбичово, Загаття, Поляна, Берегово, Мукачево, Виноградово, Фанчиково, Середнє, Бобовище, В. Лази), пивоварнi (Пiдгоряни, Ужгород), виноробнi (Косини, Мужiєво, Мукачево, Берегово, Лохово, Бобовище, Королево). На Закарпаттi нараховувалося 32 рудники i шахти залiзної руди.
ХIХ ст. - подiл закарпатського регіону на 19 районiв: В. Березний, Перечин, Середнє, Ужгород, Королево, Тересва, Тячiв, Волове, Довге, Хуст, Свалява, Латоричанський (Росвигово), Мезекосинський (Косино), Тисагатський (Берегово), Верховинський (Iршава), Великосевлюшський (Севлюш), Тисодолинянський (Рахiв), Нижньоверецький (Нижнi Ворота).
ХIХ ст. - орнi землi краю складали 109088 га, сiнокоси - 38419 га, пасовища -40199 га, виноградники - 22163 гольдiв, сади - 24297 голдiв, лiси - 1819514 гольдiв.
ХIХ ст. - на Закарпаттi було 21 мiсто i мiстечко: Берегово, Буштино, В. Березний, В. Бичкiв, Виноградiв, Вишково, Королево, Мукачево, Перечин, Рахiв, Свалява, Солотвино, Середнє, Тересва, Тячiв, Ужгород, Хуст, Чоп, Ясiня, Д. Поле, Сiгет.
ХIХ ст. - площа всiх закарпатських жуп -18000 кв. км. (5,5% території всiєї Угорщини).
ХIХ ст. - проходили щорiчнi ярмарки: Мукачево (18 днiв), Ужгород (16), Берегово (12), Хуст (10), Виноградiв (7), Середнє (6), Березний, Довге, Бiлки, Свалява, Волове, Н. Ворота. У торгiвлi було зайнято 6,5 тис. чоловiк.
Кiнець ХIХ ст. - було 726 км державних шосейних шляхiв, 1100 км - комiтатських шосейних шляхiв, 1287 км - сiльських шосейних шляхiв.
ХIХ ст. - у крайовій промисловостi працювали: гiрноруднича - 2469 чол., металева - 2126 чол., соляна - 1285 чол., лiсохiмiчна - 3030 чол., винокурнi - 1000 чол., деревообробка - 3428 чол., цегельнi - 1041 чол., тютюнова - 688 чол., ремiсники - 4000 чол., заготiвля лiсу i будiвельнi роботи - 30000 чол.
ХIХ ст. - подiл сільського населеня на соціальні групи: немешi, желяри, напiвжеляри, крiпаки.
1800 р. - у Мукачiвському монастирi помер iгумен Арсенiй Коцак, автор "Словено-руської граматики".
1802 р. - у Береговi вироблено, за рiк, 835 бочок вина.
1803 р. - у мукачiвськiй цегельнi, за рік, вироблено 68400 штук черепицi.
1802-1803 рр. - вiдкриття у Солотвинi соляних шахт "Михаїл", "Непомук-Янош".
1804 р. - будiвництво церкви в Мукачiвському монастирi.
1804 р. - видання єпископом Андрiєм Бачинським 5-томної Бiблiї.
1805 р. - закладено фундамент пiд мукачiвську мiську ратушу.
11.12.1805-9.03.1806 р. - у Мукачівському замку зберігалася угорська королівська корона, під час наполеонівської окупації держави.
1805 р. - на територiї Ужанщини виявлено 77 втiкачiв iз Польщi.
1806 р. - в ужгородськiй тюрмi за вбивство сидiло 18 чоловiк.
1807 р. - у берегiвськiй тюрмi за вбивство сидiло 15 чоловiк.
1809 р. - вiдкрито соляну шахту "Терезiя" у Солотвинi.
1809 р. - збудовано Мукачiвську мiську ратушу. Архiтектор А. Павличко.
1809 р. - збудовано новий жупанат в Ужгородi.
1811-1813 рр. - неврожаї на Закарпаттi.
1813 р. - суд над опришками I. Кокошем та С. Товтом.
1815 р. - у Мукачеві збудовано росвигівський міст через Латорицю (170 м).
1815 р. - у Береговi, за рiк, вироблено 1247 бочок вина.
1816-1831 рр. - мукачiвський єпископ, Олексiй Повчiй.
1816 р. - голод на Закарпаттi.
1817 р. - в Мукачевi проживало 320 дворян.
1817 р. - загальний перепис в Австрiйськiй iмперiї.
1820 р. - в Хустi проживало 3000 чоловiк.
1820 р. - у севлюськiй тюрмi за вбивство сидiло 7 чоловiк.
1821-1822 рр. - в жупi Уг, у лiсовому господарствi працювало 21000 чоловiк.
1821 р. - у Солотвинi вiдкрито соляну шахту "Габор".
1825 р. - у Береговi, за рiк, вироблено 1.600 бочок вина.
1826 р. - розiбрано кам'яний храм у Мукачiвському монастирi.
1827-1847 рр. - поселення нiмецьких сiмей у селах Драчино, Синяк, Грабiвниця, Грабово.
1830 р. - вийшла перша українська граматика в Захiднiй Українi на латинськiй мовi.
1831 р. - холернi бунти в жупах Уг та Берег.
1833 р. - виступи лiбертинiв у селі В. Лучки.
1833 р. - створено перший на Закарпаттi багатоголосий хор "Гармонiя". Керiвник - Констянтин Матезонський.
1835 р. - знищено чоловiчий монастир в селі Угля.
1836 р. - iмператор Фердинанд V видав урбарiальний закон про скасування "кулiнарiй".
1836 р. - видано книжку реформатського священика Й. Балайтi "Топографiчний i стилiстичний опис Мукачева".
1836 р. - повернення полiтичних прав Ужгороду.
1837 р. - поява 4-класної гiмназiї у Мукачевi.
1837 р. - в Ужгородi було 36 брукованих вулиць.
1837 р. - мукачiвський єпископ Василiй Попович.
1839 р. - український лiтератор Якiв Головацький побував на Закарпаттi.
1840 р. - в гуральнi Страбичова вироблено 43.000 лiтрiв спирту.
1841 р. - скарги цеховикiв Ужгорода на урядовцiв.
1842 р. - фрiдешiвськi ливарники отримали золоту медаль на виставцi, в Будапештi, за античну вазу.
1842 р. - у маєтку барона Перенi вироблено 20.368 лiтрiв горiлки, 25.666 лiтрiв спирту, вирощувалося 676 свиней.
1842 р. - публiкацiя статтi російського професора Надеждiна про поїздку до Закарпаття.
1843-1848 рр. - граф Шенборн здав у оренду 104 млини.
1843 р. - вийшла в свiт книга Михайла Лучкая "Iсторiя карпатських русинiв".
20.02.1844 р. - у Мукачеві народився всесвітньовідомий художник Міхай Мункачі.
1845 р. - у Береговi за рiк вироблено 1.662 бочки вина.
1846 р. - перепис в Австрiйськiй iмперiї. В 4 комiтатах Закарпаття проживало 468.838 чоловiк. Русини - 235.266, угорцi -119.816, словаки - 13.857, румуни - 64.917, нiмцi - 10.351, євреї - 24.589, греки - 42. Серед віросповідань: греко-католиків - 317.252.
1847 р. - в Ужгородi проживало бiльше 8.000 чоловiк. У Берегові - 2.650 чоловік.
1847 р. - публiкацiя першого в iсторiї краю букваря "Книжиця читальная для начинающих" О. Духнович.
1847 р. - Мукачiвський замок вiдвiдав Шандор Петефi. Вiрш "У Мукачiвському замку".
1847 р. - на Закарпаттi поживало 48 тисяч дворян.
27.03.1848 р. - в Ужгородi проголошено Закон Угорщини "Про скасування крiпосного права та феодальних повинностей селян".
2.05.1848 р. - звiльнення повстанцями з Мукачiвського замку арештантiв.
Лiто 1848 р. - у селі Орiховиця повстання місцевих селян. Виступи селян проти феодалiв у Студеному, Келечинi, Пилипцi, Голятинi. Селяни Оросiєва видали революційну програму "Стоїмо на порозi свободи i рiвностi".
2.06.1848 р. - Слов'янський конгрес. Вiд Закарпаття був присутнiй Адольф Добрянський.
22.04.1849 р. - угорськi революцiонери пiд керiвництвом майора Йосипа Мартинi бiля Пiдгорянського моста розбили австрiйськi вiйська генерала Баркова.
20.08.1849 р. - капiтуляцiя повстанцiв Берегова.
26.08.1849 р. - капiтуляцiя повстанцiв Мукачiвського замку (15 тис. оборонцiв).
25.11.1849 р. - утворення автономного Русинського округу з центром в Ужгородi.
1849 р. - через Мукачево поверталася 100-тисячна росiйська армiя генерала Паскевича. Плац-комендантом Мукачева був майор Рейнгальд Пiонтковський.
1849 р. - селяни Ужка вiдмовилися постачати дровами завод у Тур'ї-Ремети.
28.03.1850 р. - лiквiдацiя автономiї Русинського округу.
1850 р. - заснування О. Духновичем "Пряшiвської лiтературної спiлки".
1850 р. - незаконна рубка панського лiсу селянами Батьова, Батрадi, Дзвiнкового.
2.03.1853 р. - видано урбарiальний патент на вiдмежування панських i селянських земель.
1855 р. - збудовано першу гiлку каналiзацiї в Ужгородi.
1855 р. - Мукачiвський замок став в'язницею.
1856 р. - в Ужгородi збудовано 4-класну гiмназiю.
1856 р. - О. Духнович з єпископом Пряшiвщини Й. Гаганцем побував у Мукачiвському монастирi.
31.10.1857 р. - перепис в Австрiйськiй iмперiї. На Закарпаттi проживало 330 тисяч чоловiк.
1858 р. - О. Духнович написав "Сокращенная грамматика письменнаго русского языка".
1859 р. - зрив проведення комасацiї у с. Квасово.
1860 р. - вибори до угорського парламенту.
1861 р. - в Ужгородi вiдкрито першу друкарню.
1861 р. - випущено першу газету на Закарпаттi "Карпатський вiсник" (угорською мовою).
1861 р. - перебудова церкви i монастиря у Малому Березному.
1862 р. - пожежа у Мукачiвському монастирi.
1862 р. - вийшов перший том книги Германа Бiдермана "Die ungarischen Ruthenen" (Iнсбрук).
1863 р. - в Ужгородi збудовано першу друкарню з українським шрифтом.
1863 р. - вийшла газета "Верховинський край".
1864 р. - вийшов перший номер "Мiсяцеслова".
1865 р. - К. Сабов видав "Грамматика письменнаго русского языка".
1865 р. - збудовано першу вугiльну шахту в селі Iльниця.
1865 р. - вибори до угорського парламенту.
1865 р. - зрив проведення комасацiї у с. Лалово.
1866 р. - створення в Ужгородi "Товариства Святого Василiя Великого".
1867 р. - у Мукачеві відкрито гімназію
1867 р. - вийшов у свiт щотижневик "Свiт".
1867 р. - вийшла газета "Учитель".
1867 р. - утворення дуалiстичної монархiї Австро-Угорщина.
1867 р. - у шахтах Берега, Марамароша, Угочi добуто 21,76 фунтiв золота, 681 фунт срiбла, 774 центнери мiдi, 56 центнерiв свинцю, 7792 центнери залiзної руди.
1868 р. - поява на Закарпаттi нової іудейської течії - реформованої синагоги.
1868 р. - закон про сегрегацiю - вiдмежування земель селян i панiв.
6.12.1868 р. - закон "Про рiвноправнiсть нацiональностей".
1868 р. - у Мукачеві відкрито першу ощадкасу і телеграф.
1868 р. - шкiльна реформа.
1868 р. - вийшов другий том книги Германа Бiдермана про закарпатцiв.
1869 р. - у жупі Берег проживало 159290 чол., Марамарошi - 220506 чол., Уг - 129731 чол., Угочi - 67498 чол.
1869 р. - 473 школи у краї.
1869 р. - в Ужгородi було 1020 будинкiв.
1869 р. - в Ужгородi збудовано перший на Закарпаттi лiсопильний завод.
1870 р. - в Ужгородi збудовано першу мiську громадську лiкарню.
1870-1900 рр. - iз Закарпаття в Америку офiцiйно виїхало 90 тис. чоловiк.
1870-1874 рр. - бурiння нафти у с. Луг.
1870 р. - знищення Драгiвського монастиря.
1871-1872 рр. - щотижневик "Новий Свiт".
1871 р. - закон про сегрегацiю i комасацiю.
1872 р. - закон про робочий день, що складав не бiльше 16 годин.
1872 р. - збудовано першу залiзницю на Закарпатті, Ужгород-Чоп.
1872 р. - у Мукачеві засновано банк.
1872 р. - виступ селян у с. Керецьки.
1873 р. - у Берегові створено першу жiночу горожанську школу.
1873 р. - на Закарпаттi було 8 лiсопильних i деревообробних заводiв.
1873 р. - збудовано залiзницю Ужгород-Чоп-Мукачево.
1873 р. - вийшла газета "Карпат".
1873 р. - книга Кустодiєва "Церковь вь угорских русских и сербов в их взаимоотношениях".
1874 р. - збудовано чоловiчу горожанську школу у Береговi.
1874 р. - винахiд А. Єнковського iз села Стеблiвки - машина для механiзованого збирання пшеницi. Вперше запущено у дiю в м. Кострома.
1874 р. - вийшла книга I. Дулiшковича "Исторические черты угро-русских".
1874 р. - у жупах Шариш, Спiш, Земплiн було 137 руських шкiл.
1875 р. - Михайло Драгоманов на Закарпаттi.
1877 р. - в Ужгородi збудовано греко-католицьку жiночу школу.
1878 р. - перебудова Кафедрального собору iталiйцем Лукою Фабрi.
1878 р. - розвiдки нафти у Ясiнянськiй улоговинi.
1878 р. - Якiв Головацький написав книгу "Народные песни Галицкой и Угорской Руси".
1879 р. - введення в усiх школах Закарпаття обов'язкового вивчення угорської мови.
1880 р. - у Мукачеві почала працювати друкарня Ігнаца Гроса.
4.11.1880 р. - Міхай Мункачі став почесним громадянином Мукачева.
1880 р. - у Берегові трапилася велика пожежа.
1880 р. - за переписом у жупi Берег проживало 153.377 чол., Марамарош - 227.436 чол., Уг - 126.407 чол., Угоча - 65.377 чол.
1881 р. - у Мукачеві відкрили міську друкарню.
1881 р. - завершення будiвництва залiзницi Мукачево-Лавочне.
1881 р. - у Береговi проживало 6.930 чоловік.
2.03.1882 р. - до Мукачева приїхав Міхай Мункачі.
1883 р. - засноване керамiчне училище в Ужгородi.
1885 р. - вийшов журнал "Листок".
1885 р. - на Закарпаттi нараховувалося 32 парових млинiв, 704 водяних, кiнних та вiтряних.
1885 р. - вiдновлення виноградникiв Закарпаття сортами iзабельної групи пiсля знищення 2.700 га фiлоксерою iз Америки.
1886 р. - побудова залiзницi, яка зв'язала Мукачево з Будапештом, Кошинцями i Львовом.
1886 р. - в Ужгородi збудовано меблеву фабрику "Мундус".
1888 р. - в Одесi видано книгу П. Феєрчака "Очерк литературного движения угорских русских".
1890 р. - Євменiй Сабов видав книгу "Русская грамматика i читанка".
1890 р. - видано збiрник "Русский соловей".
1890 р. - за рiк збиралися на Закарпаттi 170-200 ярмарок.
1890 р. - 99% житлових будинкiв краю були одноповерховими.
1890 р. - за переписом у жупi Берег проживало 179.455 чол., Марамарош - 268.281 чол., Уг - 135.247 чол., Угоча - 75.461 чол.
1891 р. - в Ужгородi було 83 будинки на 2 поверхи i 2 будинки на 3 поверхи.
1891 р. - вийшов "Додаток до Листка".
1893 р. - будiвництво залiзницi Ужгород-В. Березний.
1893 р. - опублiкування уривкiв "Гукливського лiтопису".
1894 р. - I. Фiлевич видав книгу "Угорская Русь и связанные с ней вопросы".
1894 р. - завершення будiвництва залiзницi Сiгет-Ясiня.
1894 р. - вийшла книга Раймонда Кайндля "Die Huzulen".
1895 р. - В. Гнатюк побував на Закарпаттi.
1895 р. - площа посiвiв складала 269.295 га. Було 108 парових i 732 кiннi молотарки, 285 культиваторiв, 114 збиральних машин, 46 косарок, 289 сiвалок, 111 пiдгорталок, 210 кiнних граблiв.
1895 р. - новий винахiд закарпатця А. Єнковського № 1.469 "Механiзм руху суден за допомогою систем лопаток iз зворотньо-горизонтальним рухом".
1896 р. - у Закарпаттi було 123 поштовi вiддiл i жодного телефону.
1896 р. - I. Фiлевич видав книгу "Очерк Карпатской территории и населения".
1897 р. - В. Гнатюк видав книгу "Етнографiчнi матерiали з Угорської Русi".
1897 р. - газета "Наука".
1897 р. - зубдовано перший телеграф Ужгород-Будапешт.
1897 р. - закриття Мукачівської вязниці у замку.
1897 р. - страйк лiсорубiв М. Березного.
1897 р. - в Ужгородi збудовано реальну школу технiко-природничого профiлю.
1897-1898 рр. - "Аграрний соцiалiстичний рух" проти малоземелля i крiпосництва у селах Шоломонове, Цеглiвка, Ашвань, Косини.
1898-1901 рр. - "Верховинська акція" Е.Егана.
1898 р. - збудовано тютюнову фабрику у Мукачевi.
1898 р. - в Ужгородi засновано школу глиняного посуду.
1899 р. - вперше на Закарпаттi вiдзначено 1 травня у с. Невицьке поблизу замку.
1899 р. - прийняття законопроекту про обмеження свободи друку, зборiв та демонстрацiй.
1899-1913 рр. - iз Закарпаття в Америку офiцiйно виїхало 92.421 чол., а нелегально - 120 тис. чоловiк. Iншi країни виїзду - Уругвай, Канада, Аргентина, Австралiя.

ХХ століття



початок ХХ ст. - на Закарпаттi були такi партiї: єврейська ортодоксальна партiя, сiонiстська єврейська партiя, християнська народна партiя, соцiал-демократична партiя, дрiбноселянська партiя, республiканська землеробська партiя, угорська народна партiя, руське народне об'єднання, чехословацька народна соцiалiстична партiя, угорська автономна партiя, комунiстична партiя.
1900 р. - у Закарпаттi проживало 848.160 чол. Площа 4-х комiтатiв складала 18 тис.кв. км., тобто 5,5% всiєї Угорщини.
1900-1990 рр. - з областi вивезено 85 мiльйонiв кубометрів лiсу.
1900 р. - в Ужгородi було 1.050 будинкiв.
1902 р. - засновано Ужгородську бiблiотеку.
1902 р. - в Ужгородi вiдкрито жiночу вчительську гiмназiю.
1902 р. - В. Францев написав "Из эпохи возрождения Угорской Руси".
1902 р. - збудована Ужгородська електростанцiя на 1 млн. кВт/год.
1902 р. - у Мукачевi проходила експозитура гiрських районiв пiд егiдою Мiнiстерства землеробства Угорщини.
1902 р. - на кошти селян в с. Довге збудований пам'ятник куруцам.
1902 р. - законопроект про обмеження емiграцiї з Угорщини.
1903 р. - в Ужгородi вiдкрито школу для глухонiмих.
1903 р. - утворене Угорське акцiонерне товариство нафтової промисловостi.
1903 р. - перший Марамароський процес.
30.10.1903 р. - страйк на заводi "Мундус".
1903-1905 рр. - побудовано нову залiзницю В. Березний - Сянки.
1904 р. - збудовано ратушу в Мукачевi. Архiтектор Я. Бабула.
1904 р. - страйк закарпатських залiзничникiв.
1905 р. - А. Петров написав "Материалы для истории Закарпатской Руси".
19.03.1905 р. - демонстрацiя в Ужгородi. Вимога загального виборчого права.
1905 р. - кадастрове земельне впорядкування на Закарпаттi.
1905 р. - перша полiтична демонстрацiя у Береговi.
1905 р. - страйк мулярiв Мукачева.
1905 р. - iкона у Марiї-Повчi заплакала втретє.
1907 р. - Г. Стрипський написав "Старинна руська письменнiсть на Угорщинi".
1907 р. - у Закарпаттi нараховувалося 4039 ремiсникiв.
1907 р. - закон Мiнiстра освiти Аппонi про лiквiдацiю усiх шкiл з руською мовою.
1907 р. - збудовано театр в Ужгородi.
1908 р. - закон про комасацiю i сегрегацiю.
1909 р. - на Закарпаттi нараховувалося 26 лозоплетiлень, 10 килимарень, 58 банкiв та ощадкас, 166 кредитних кооперацiй, 15 деревообробних пiдприємств, 6 органiзацiй по виготовленню виробiв з очерету.
1910 р. - за переписом на Закарпаттi проживало 972 орендарiв, 142 тис. мiщан. Серед них: 60% греко-католики, 11% римо-католикiв, 15% - iудеїв, 12% реформаторiв. Кількість населення краю: комiтат Берег (236.611 чол.), Мараморош (357.705 чол.), Уг (162.089 чол.), Угоча (91.755 чол.).
1910 р. - С. Томашiвський видав "Етнографiчна карта Угорської Русi".
1910 р. - на територiї Словаччини проживало 152.353 русинiв.
1911 р. - опублiкований повний текст Гукливського лiтопису.
1911 р. - 57,7% усiх закарпатських селянських господарств були безкiнними. Кiлькiсть великої рогатої худоби - 326.740, коней -57.715, свиней - 119.522.
1912-1924 рр. - єпископ греко-католицької єпархiї А. Папп.
1912 р. - перше хрещення адвентистiв сьомого дня бiля с. Iльниця.
1912 р. - перехiд у православ'я 35 тис. чоловiк iз 28 сiл Закарпаття.
1912 р. - збудований перший п'ятиповерховий будинок в Ужгородi (тепер фiзфак).
1913-1914 рр. - Марамароський процес проти православних.
1913 р. - страйк друкарiв Ужгорода i робiтникiв пивзавода м. Мукачево.
1913 р. - на Закарпаттi було 206 латифундiй.
1914 р. - засновано державну учительську семiнарiю в Мукачевi.
1914 р. - Перша свiтова вiйна на Закарпатті. Вересень 1914 р. - прорив росiйських вiйськ поблизу Ясiня, Рахова, Ужка. Жовтень 1914 р. -вiдступ росiйських вiйськ. Кiнець жовтня 1914 р. - наступ росiян на Ужок i Яблунецький перевал. Захоплення 15 сiл - Волосянка, Ужок, Стужиця, Ставне, Люта, Воловець, Ялове, Гукливе, Скотарське, Студене і т.д.
1914 р. - на Закарпаттi було 143 поштовi вiддiлення, 131 телеграф, 1063 телефони.
1915 р. - заворушення на Великоберезнянщинi.
1915 р. - в Ужгородi вiдкрито торгову школу.
1916 р. - Ф. Арiстов видав книгу "Карпато-Русские писатели".
1916 р. - будiвництво вузькоколiйки Ужгород-Анталовцi.
1916 р. - замiна кирилицi на латинь.
1916 р. - дiяльнiсть опришка Миколи Шугая.
1917 р. - створення у Мукачевi клуба художникiв.
3.11.1917 р. - вийшла газета "Унгварi кезлень".
1917 р. - створення в США "Союзу визволення Прикарпатської Русi".
24.11.1917 р. - демонстрацiя у Береговi "На честь руських подiй".
10.12.1917 р. - законопроект про автономiю Руської країни.
20.01.1918 р. - страйк цегельникiв та тютюнникiв Мукачева.
10.11.1918 р. - з'їзд народних обранцiв у Хустi.
18.12.1918 р. - створення Марамароської Руської ради.
12.01.1919 р. - 31-й Чехословацький полк (полковник Чiаффi) зайняв Ужгород.
19.01.1919 р. - Хустський зїзд.
23.03.1919 р. - постанова про перехiд влади у Мукачевi, Хусті, Берегові до Ради робiтникiв i селян.
22.03.1919 р. - Радянська влада на Закарпаттi. Спецiальнi русинськi та нiмецькi комiтети, якi представляли населення Закарпатської Русi. В радянську армiю Угорщини вступило 6 тис. закарпатцiв. Радянська влада на Закарпаттi проiснувала 40 днiв.
12.04.1919 р. - в газетi "Руська правда" вийшов проект Конституцiї Руської Країни: 1.Самостiйний територiальний союз на федеративнiй основi з Угорською республiкою. 2. Головне мiсто Мукачево.
8.05.1919 р. - Ужгородська центральна рада прийняла рiшення про приєднання Закарпаття до Чехословаччини.
7.08.1919 р. - призначено першого губернатора Закарпаття - Г. Жаткович.
29.09.1919 р. - указ жупана Берега про розпуск мiських i сiльських представництв.
10.09.1919 р. - Сен-Жерменський договiр про входження Закарпаття до Чехословаччини.
1919 р. - окупацiя схiдних районiв Румунiєю i вiдхiд Марамарощини в її склад.
1919 р. - утворено крайовий шкiльний реферат Мiнiстерства освiти.
1920-i роки - на Закарпаттi було 60 газет: 22 угорськi, 10 росiйських, 9 русинських, 5 єврейських, 4 чеськi, 4 українськi та 6 змiшаних.
1920-i роки - в "Общестi Духновича" було 288 читалень, 76 хорових та 214 театральних гурткiв, 39 оркестрiв та кiлька спортивних секцiй.
з 1920 до 1938 рокiв - виходила газета "Карпатська Правда", потім "Правда".
1920 р. - засновано Пiдкарпатський банк.
29.02.1920 р. - у Конституцiї Чехословаччини з'явилася назва Пiдкарпатська Русь.
26.04.1920 р. - унiфiкацiя адмiнiстративного устрою Пiдкарпатської Русi. Ужгород став столицею краю.
1.05.1920 р. - вимога трудящих Мукачева скасувати надзвичайний стан на Закарпаттi.
9.05.1920 р. - засновано товариство "Просвiта" (голова Бращайко).
1920 р. - утворення Закарпатської крайової органiзацiї Комунiстичної партiї Чехословаччини.
1920 р. - вiдкриття в Ужгородi спецшколи лозоплетiння при Iнститутi глухонiмих.
1921 р. - Ужгород отримав лiцензiю на демонстрацiю кiнофiльмiв.
1921 р. - в Ужгородi було 1274 будинки.
16.03.1921 р. - губернатор Жаткович подав у вiдставку. Керiвництво перейшло до рук Егренфельда.
26.04.1921 р. - Закарпаття визначено як окрема територiальна одиниця.
1921-1922 рр. - на Закарпаттi було 550 шкiл.
1.06.1922 р. - загальний страйк трудящих Мукачева проти безробiття.
1922 р. - засновано товариство "Заря".
1922 р. - з'їзд iнтелигенцiї краю в Ужгородi.
1923 р. - вийшла газета "Новое время" та "Руська нива".
22.03.1923 р. - утворено просвiтнє товариство iм. Духновича.
1923 р. - страйк робiтникiв меблевої фабрики Блюма у Мукачевi.
1923 р. - вийшов журнал Мукачiвської греко-католицької єпархiї "Душпастир".
1923 р. - комунальнi вибори в Ужгородi.
1923 р. - губернатором Закарпаття став Антон Бескид.
1924 р. - вийшов журнал "Пiдкарпатська Русь".
1924 р. - створено школу лiсникiв в Ужгородi.
1924 р. - засновано Руську реальну гiмназiю в Ужгородi.
1924 р. - створення канцелярiї Оборони Вiри.
1924 р. - вийшов журнал "Благовiсник" та газета "Русскiй вiсник".
1924 р. - мукачiвський єпископ, П. Гебей.
1925 р. - розправа з демонстрацiєю в Береговi.
1925 р. - створення ради безробiтних у Мукачевi.
1925 р. - перша публiкацiя переказу "Про князя Корятовича".
15.09.1925 р. - вiдкрито мiську бiблiотеку в Ужгородi.
1926 р. - проведення перший зборiв монахiнь Липчанського монастиря.
1926 р. - лiквiдацiя комiтатiв на Закарпаттi.
7.03.1926 р. - в Мукачевi проведенi збори, присвяченi 8-Березню.
1926 р. - в Ужгородi збудовано ЗОШ N 10.
1926 р. - з'їзд хорових колективiв Закарпаття.
1927 р. - створено центральний союз пiдкарпатських студентiв.
14.07.1927 р. - закон "Про органiзацiю полiтичного управлiння". Влада у краї перейшла до рук крайового президента А. Розсипала.
1927 р. - адмiнiстративна реформа у Чехословаччинi. Подiл на Чехiю, Моравiю, Сiлезiю, Словаччину, Пiдкарпатську Русь.
1927 р. - в Ужгородi створено єдину в Європi циганську школу зi словацькою мовою навчання.
1927 р. - автономний землеробський союз вийшов з аграрної партiї.
1927 р. - створено публiчну школу малювання пiд керiвництвом Ерделi та Бокшая.
1928 р. - вийшов журнал "Карпатський свiт".
7.10.1928 р. - вiдкриття народного дому товариства "Просвiта".
1928 р. - вiдкриття в Ужгородi церкви методистiв.
1928 р. - демонстрацiя селян Бороняви та Хуста.
1929 р. - у Мукачевi вiдкрито публiчну бiблiотеку.
1929 р. - забастовка виноградарiв Берегiвщини.
1929 р. - створення товариства "Пiдкарпаторуських електрарень".
1929 р. - будiвництво аеропорту в Ужгородi.
1929 р. - конгрес народовецької молодi в Закарпаттi.
1929-1932 рр. - утворення Крайової музейної спiлки.
1930-і роки - закарпатська "Просвiта" нараховувала - 10 фiлiй, 95 хорiв, 12 оркестрiв, 135 театральних гурткiв, 45 спортивних органiзацiй, 17 тис. членiв, 235 читалень.
1930-і рр. - в Ужгороді проживали: 31,7% - чехи, 24,7% - українцi, 23,3% - євреї, 17,8% - угорцi, 2% - нiмцi.
1930 р. - створено руський театр реєстрованого дружества.
1930 р. - дудiвництво водоводу в Ужгородi.
1930 р. - вийшов у свiт журнал "Мiсiйний вiсник".
12.10.1930 р. - створення союзу працюючого селянства.
1931 р. - Япорський "Новые рукописные находки в области старинной Карпато-русской письменности".
1931 р. - утворено "Товариство митцiв на Пiдкарпатськiй Русi".
1931-1933 рр. - газета мунiципалiтету Ужгорода "Самоуправлiння".
1931 р. - Ужгород: 2803 будинки.
1931 р. - мiтинг проти кровопролиття у Хустi (Мукачево).
1931 р. - пам'ятник Митраку у Мукачеві (архітектор Олена Мондич).
1932 р. - газета "Карпаторусский голос" (С. Фенцик).
1.01.1932 р. - збудовано кiнотеатр "Ужгород". Щороку показували 300 фiльмiв.
1932 р. - конференцiя "Об'єднання трудящого селянства".
1932-1943 рр. - греко-католицький єпископ, А. Стойка.
1932-1936 рр. - будiвництво Народної Ради в Ужгороді. Архітектор А. Крупка.
25.09.1932 р. - збудовано Ужгородську мiську бiблiотеку.
1932 р. - спорудження деривацiйного каналу. Ужгород.
1932 р. - в Ужгородi вiдкрито вiддiлення Обласного музею (Мукачево).
1932 р. - Недзельський "Очерк карпаторусской литературы".
12.02.1933 р. - конференцiя селян Мукачiвського i Берегiвського округiв.
30.12.1933 р. - пройшов Мукачiвський антифашистський мiтинг.
1933-1934 рр. - у Словаччині було 111 русинських початкових шкiл (12.771 учнiв), 2 горожанки (246 учнiв).
1934 р. - Ужгород: драматична школа.
1934 р. - газета "Карпаторусское слово".
1934 р. - газета "Земледельческая газета".
травень 1934 р. - Ужгород: з'їзд народовецького жiноцтва.
3.05.1934 р. - приїзд міністра закордонних справ Чехословаччини Е. Бенеша до Закарпаття.
1934 р. - перший набiр до єврейської гiмназiї (Ужгород).
1935 р. - газета "Червоний пролетар". Газета "Недiля".
1935 р. - Мукачiвська Єпархiя мала 315 парохiй.
3.03.1935 р. - губернатор К. Грабар. Бiблiотека 9773 томи.
30.06.1935 р. - Мукачiвський Спортивний день (свято) робiтничої молодi.
3.11.1935 р. - IV з'їзд "Об'єднання трудящого селянства".
1935 р. - К. Крофти "Podkarpatska Rus a Ceskoslovensko".
1935 р. - В. Халоупецький "Dvestudie k dejinam Podkarpatske Rusi".
1935 р. - Рене Маарель "La Ruthenie Soupcarpatique".
1936 р. - Ужгород: створено антифашистський комiтет "Солiдарнiсть".
1936 р. - забастовка виноградарiв Берегiвщини. Ужгород: 3.304.
2.02.1936 р. - конференцiя (Мукачево) безробiтних.
4.07.1936 р. - з'їзд українських учителiв Закарпаття.
20.09.1936 р. - XIV конференцiя червоних профспiлок Закарпаття (Мукачево).
20.12.1936 р. - Мукачiвська I окружна конференцiя Пiдкарпатського союзу молодi.
1936 р. - в Ужгородi засипано Малий Уж (млиновиця).
1936 р. - клинописна iкона Дехтярьова "Сокровище неоцененное". (Нарис про Липчанський дiвочий монастир".
1936 р. - в Ужгородi засновано Земський Подкарпаторуськiй Народный театр (Уряд Чехiї).
1936 р. - насновано першу Руську гiмназiю (Пряшiв).
1937 р. - спорудження Великого моста в Ужгородi.
10.01.1937 р. - Мукачiвська Окружна селянська конференцiя. Вимоги до уряду.
14.09.1937 р. - плебiсцит про мову навчання у школах Закарпаття. I. Панькович (114 шкiл) - українська, Є. Сабов (313 шкiл) -руська.
17.10.1937 р. - з'їзд просвiтян з манiфестацiєю (12 тис. чол.).
20.08.1938 р. - у с. Невицьке - свято 950-лiття Хрещення Русi.
4.09.1938 р. - утворено Українську Нацiональну Оборону (УНО), Карпатська Сiч.
9.10.1938 р. - об'єднання (укр.) та (москв.) Руських Народних Рад.
13.10.1938 р. - вимога Угорщини про передачу їй територiї по лiнiї Ужгород-Мукачево-Берегово.
11.10.1938 р. - утворено автономний уряд Пiдкарпатської Русi (А. Бродiй).
26.10.1938 р. - арешт прем'єр-мiнiстра А. Бродiя чехами.
26.10.1938 р. - рiшення Праги про заборону всiх партiй у Закарпаттi. Новий уряд. Прем'єр-мiнiстр А. Волошин. У Закарпаттi - 800 шкiл.
1.11.1938 р. - манiфестацiя українських органiзацiй "Пiдкарпаття не дамо!"
2.11.1938 р. - Вiденський арбiтраж 1700 кв. км до Угорщини. 194 тис. чоловiк (94000 - угорцiв, 37400 - українцiв, 27400 -євреїв, 35200 - iнших). Влада у Закарпаттi ген. Новикович, канонiк Ю. Марина.
4.11.1938 р. - наказ Мiклоша Гортi про окупацiю Угорщиною Закарпатських земель (Мукачево, Ужгород, Берегово).
11.11.1938 р. - окупацiя Ужгорода угорцями.
2.12.1938 р. - амнiстiя у Чехословаччинi полiтв'язням (А. Бродiй).
15.03.1939 р. - проголошення у Хусті Карпатської України і обрання її президентом Августина Волошина.
15-18.03.1939 р. - окупацiя Карпатської України Угорщиною.
23.05.1939 р. - указ "Про тимчасове врегулювання адмiнiстративної територiї Пiдкарпаття".
28.05.1939 р. - регентський комiсар територiї Пiдкарпаття бар. Перенi.
1939 р. - Ужгород: 23.800 чоловiк. Репресовано: 10 тис. ужгородцiв.
22.06.1939 р. - з'їзд угро-руських депутатiв (Ужгород, А. Бродiй).
1940-i роки - Ужгород: 96 вулиць, 5 основних площ, 4 набережнi, провулки - загальна протяжнiсть 64 км.
12.09.1940 р. - регентський комiсар М. Козна.
1940 р. - об'єднання угорських профашистiв в угорську партiю життя.
1941 р. - Ужгород: 35155 чоловiк, к. 1941 р. - 35252 чол.
26.01.1941 р. - засновано "Подкарпатское общество наук". - А. Годiнка.
11.05.1941 р. - постiйно дiюча художня виставка в Ужгородi.
1941 р. - "Грамматика русского языка" (язичiє). I. Гарайда.
1941-1944 рр. - журнал "Лiтературна недiля".
1941-1943 рр. - журнал "Зоря".
1941-1944 рр. - журнал "Руська молодежь".
1942 р. - арешти молодi та iнтелiгенцiї. Тюрма-каштель Ковнер.
1942 р. - "Исторiя подкарпаторуськой литературы".
1944 р. - "Народнi пiснi пiдкарпатських русинiв". Д. Задор, П. Милославський, Ю. Кость.
1944 р. - жупан Ужа, Угочi, Ужгорода - Ференц Рейтi-Гiслiнгер.
19.01.1944 р. - перша мукачiвська конференцiя КПЗУ про воз'єднання.
24.10.1944 р. - визволення Хуста
26.10.1944 р. - визволення Мукачева.
27.10.1944 р. - визволення Ужгорода.
3.11.1944 р. - вийщов перший номер "Закарпатська правда" ред. I. Туряниця. Мукачево.
11.1944-01.1946 р. р. - iснування Закарпатської України.
26.11.1944 р. - перший з'їзд Народних комiтетiв. Манiфест про воз'єднання.
1.12.1944 р. - Ужгород: 17261 чол. (10124 - жiнки та 7137 -чоловiки).
грудень 1944 р. - делегацiя у Москву православного духовенства.
11.02.1945 р. - включення до Мукачева (Росвигово, Паланок, Пiдгоряни, Пiдмонастир).
24.03.1945 р. - декрет "Про вiльну змiну релiгiї". Ужгород: 19061 чол.
20.04.1945 р. - декрет "Про здержавлення шкiл".
сiчень 1945 р. - декрет "Про виселення угорцiв до Угорщини".
26.06.1945 р. - договiр про воз'єднання Закарпаття з УРСР.
18.10.1945 р. - утворено УжДУ.
27.11-9.12.1945 р. - у Мукачевi працювала Народна Рада Карпатської України.
7.12.1945 р. - перший номер газети "Прапор перемоги" (Мукачево).
1946 р. - заборона методизму.
1946 р. - тютюнова фабрика Шенборнiв перепрофiльована на приладобудiвний завод (Мукачево).
1946 р. - у Мукачевi вiдкрито дитячий будинок для сирiт (пiзнiше, 1959 р. - школа-iнтернат, 1992 р. - художня школа).
1946 р. - Мукачiвський верстатобудiвний комбiнат iм. Кiрова (залiзоробнi майстернi).
1946 р. - у Мукачевi створено меблевий комбiнат (5 меблевих майстерень).
22.01.1946 р. - Закарпатська України стала Закарпатською областю.
1946 р. - введенно у Закарпаття радянську систему загальношкiльної освiти.
1946 р. - Футбольна команда "Спартак" Ужгород - Чемпiон України.
1946 р. - жiночий скит Рiздва Богородицi (Iза) отримав законне визнання.
15.03.1947 р. - у селі Береги створено перший колгосп на Берегівщині.
1947 р. - в Мукачевi вiдкрито державний драматичний росiйський театр.
1948 р. - в Мукачевi створено Карпатську лiсодослiдну станцiю.
1949 р. - спорудження Теребле-Ріцької ГЕС(130 млн.кВт/год у рік).
1950 р. - 4,4 га виноградникiв
1951 р. - за каталогом бiблiотека Мукачiвського монастиря нараховувала 6400 книг на 17 мовах (твори В. Довговича, А. Коцака, О. Духновича, I. Базиловича i т. д.).
1953 р. - площа виноградникiв 5400 га.
1955 р. - вийшли "Казки Андрiя Калини".
1956 р. - перший електровоз вiд Мукачева до Лавочного.
1957 р. - А. Шлепецький "Закарпатськi будителi та наша сучаснiсть" (Пряшiв).
1958 р. - Мукачiвський фiлiал НДI "Укрдiпромеблi".
1958 р. - у Берегові відкрито спортивну школу.
1959 р. - "Закарпатськi народнi пiснi". - впорядкував М. Крячко.
1959 р. - Ужгород: 47396 чол.
1960 р. - відкриття під Береговим містечка Закарпатської геологічної експедиції.
1960 р. - виноградники 14500 га (без iндивiдуальних) - 15,6 га.
1960 р. - вийшли "Казки Верховини".
1962 р. - "Закарпатськi народнi пiснi".
1963 р. - I. Вишневський "Традицiї i сучаснiсть".
1964 р. - Ужгород: 56200 чол.
1964 р. - початок традиційного фестивалю інтернаціональної дружби.
1965 р. - завершено 6-томний збiрник "Шляхом Жовтня".
1965 р. - "Казки зелених гiр".
1965 р. - "Закарпатськi пiснi та коломийки".
1966 р. - "Народнi балади Закарпаття".
1968 р. - В. Гошовський "Украинские песни Закарпатья".
1968 р. - "Три золотi слова".
1969 р. - "Iсторiя мiст i сiл УРСР" - Закарпатська область (українська мова).
1970 р. - 51500 га садiв.
1970 р. - Ужгород: 64578 чол.
1972 р. - Наукова конференцiя "Культура i побут населення Українських Карпат".
1976 р. - О. Борканюк "Чим для нас є Радянський Союз".
1979 р. - у Мукачевi вiдкрито дитячу художню школу.
1979 р. - Ужгород: 90995 чол.
1979 р. - "Казки одного села".
1980 р. - на Пряшiвщині, Словаччина, було 257 русинських сiл, де проживало 109,207 чоловік.
1981 р. - Доманинцi, Дравцi, Горяни перейшли до Ужгорода.
1982 р. - "Iсторiя мiст i сiл УРСР" - Закарпатська область (росiйська мова).
1984 р. - "Зачарованi казкою".
1985 р. - Ужгород: 7900 будов.
1985 р. - "На Верховинi. Збiрник творiв письменникiв дорадянського Закарпаття".
1989 р. - Товариство Угорської Культури Закарпаття.
1989 р. - Ужгород: 117061 чол.
1989 р. - Товариство української мови iм. Т. Шевченка.
1989 р. - нараховувалося 350 тис. га букових лісів.
1989 р. - 55% усієї риби що вирощувалася складали промисловi риби.
1989 р. - на Закарпатті було: радiоточок- 390, телефонів - 123.100.
1990 р. - було 112 ферм.
1990 р. - реальна кількість зерна що вирощується 240-300 тисяч тонн, а треба - 800-900 тисяч тонн.
1990 р. - в Ужгородi вiдкрито пам'ятник Шандору Петефi.
1990 р. - Товариство Пiдкарпатських Русинiв.
1990 р. - Органiзацiя "Меморiал".
липень 1990 р. - Ужгород: Всесвiтнi Дитячi Олiмпiйськi Iгри.
1991 р. - Товариство репресованих Союзу Українок".
1991 р. - зубдовано управлiння "Закарпатлiс".
19.08.1991 р. - Ужгородська мiська рада єдина в областi, одна з перших в Українi засудила дiяльнiсть ДКНП.
10.06.1992 р. - рiшення про закриття Пiстрялiвської РЛС.
1992 р. - територія Закарпатського бiосферного заповiдника складала 38930 га.
1992 р. - виноградники площею 6100 га.
1992 р. - Ужгород: перший офiцiйний матч збiрної України зi збiрною Угорщини по футболу.


На головну

Hosted by uCoz