На головну |
ПАЛЕОЛIТ |
МЕЗОЛIТ |
НЕОЛIТ |
МIДНО-БРОНЗОВИЙ ВIК |
ЗАЛIЗНИЙ ВIК |
СЛОВ'ЯНСЬКА КУЛЬТУРА |
ПАЛЕОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ подiлявся на перiоди: нижнiй палеолiт (2 млн. р. до н. е. - 40 тис. р. до н. е.) - доолдувей, олдувей, шель, ашель, мустьє
верхнiй палеолiт (40 тис. р. до н. е. - 12 тис. р. до н. е.) - орiньяк, салютре, мадлен Різновиди первiсних людей в період палеоліту: 1. Пiтекантропи 2. Синантропи 3. Неандертальцi 4. Кроманьйонцi Стоянки первісних людей у палеоліті на території Закарпаття:Королево - найдавнiша в Центральнiй i Схiднiй Європi (1 млн. 100 тис.), Рокосово, Ужгород, Мукачево, печера Молочний камiнь (Тячiвський район). Палеолiтичнi знаряддя працi: з каменю, кiсток, дерева, рубила, скрябла, гостроконечники, рiзцi, чопери, ножi. Клiмат: до льодовика на територiї краю був теплий клiмат у горах, а в низовинi шумiло море про що свiдчать знахiдки черепашок вимерлих молюскiв. Пiзнiше клiмат став холоднiшим i сухiшим (в горах росли сосна, береза, горiх, граб, бук, смерека), у низовинi - степовi трави. У цей час винайдено спосiб добування вогню, з'явився перший одяг, першi житла (печери), першi твори мистецтва (наскельнi малюнки). Формуються раси. Практичне життя: мисливство (мамонти, гiєни, печернi ведмедi), збиральництво (корiння, дикi плоди, трави). Основа: матрiархат (жiнка-мати на чолi роду).
МЕЗОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ (12 тис. р. до н. е. - 5 тис. р. до н. е.) подiлявся на перiоди: азiльська, тарденуазька культури Мезолiтичнi стоянки: Кам'яниця, Дiброва, Мала Уголька. До мисливцiв, збирачiв додаються риболови. Люди мезолiту жили в землянках, лiтом в шалашах. Мезолiтичнi знаряддя: тесла, долота, рiзноманiтнi наконечники, поява луку i стрiли, гарпун. Йде поступовий обмiн знаряддями працi мiж рiзними регiонами. У цей час формується плем'я. Життя, клiмат: зникли iз вiдходом льодовика мамонти, з'явилися рухливi тварини - зайцi, оленi, тури, козулi; людина поступово переходить до осiлого способу життя i приручує тварин.
НЕОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ (5 тис. р. до н. е. - 3 тис. р. до н. е.). Культури неолiту: Крiш (I пол. 5 тис. р. до н. е.), буковогiрська, лiнiйно-стрiчкова, Тиса, Тисаполгар Неолiтичнi стоянки: Дяково, Заставне, Дрисiна, В. Геєвцi, Нелiпино, Мукачево, Федорово, Дiдово. Неолiтичнi знаряддя працi: новi обробки каменю (сокири, гачки, пряслицi), ткацтво, гончарство (розмальована керамiка). Поступово людина виходить з-пiд залежностi вiд природи. Практичне життя: Жили в землянках, напiвземлянках, поблизу рiчок, в кутках житла стояли глинянi печi. Населення часто мiняло мiсце життя через виснаження грунту. В неолiтi людина перейшла вiд присвоювання дарiв природи до їх виробництва. Саме в цей час формуються першi держави Старого Сходу: Iндiя, Шумер, Акад, Єгипет. Iде подiл на землеробiв та скотарiв. Скотарство сприяло заселенню гiрських районiв, про це свiдчать назви поселень: Волове, Волiвець, Скотарське, Чабанiвка. Разом iз скотарями переселялися їх сiм'ї, будувалися гiрськi хати-колиби, iз збiльшенням сiмей, збiльшувалося населення, яке поступово перетворювалося на постiйне. Дотепер в цих районах основний вид господарства -скотарство.
МIДНО-БРОНЗОВИЙ ВIК ЗАКАРПАТТЯ (3 тис. р. до н. е. - 1 тис. р. до н. е.). Археологiчнi знахiдки мiдно-бронзового вiку на територiї Закарпаття: поселення, могильники, кургани, скарби-пам'ятки. Мiдний вiк (культура Бодрог-Керестур у Схiднiй Словаччинi): Дрисiно, Береги. Житло мiдного вiку: землянки, наземнi споруди з глинобитної цегли. Культури мiдно-бронзового вiку: культура Нiршег-Затiн: Бобове, Мукачево, Дрисiна. (1900 - 1700 р.р. до н. е.). Формувалася пiд впливом трипiльської, баденської, мака та iнш. культур. Знаряддя працi культури Нiршег-Затiн: серпи, сокири, гачки, зернотерки, миски. Схiдно-Словацька культура: 100 пам'яток. В. Геєвцi, Дрисiна, Береги (1900-1800 р.р. до н. е.). Знаряддя працi Схiдно-Словацької культури: ножi, бруски, глечики, шнурова керамiка, ткацькi знаряддя. Культура Отомань: Дяково, Квасово, Дiдово (1600-1400 р.р. до н. е.). Поселення будувалися у важкодоступних мiсцях. Житло будували з прутiв, якi обмазували глиною. Займалися плужним землеробством i домашнiм скотарством, виготовляли керамiку (глечики, миски, чашi, вази); з каменю (сокири, долота, серпи, зернотерки); iз кiсток (голки, мотики, молотки); iз бронзи (сокири, мечi, серпи, наконечники, ножi, долота, зброю, прикраси - скарби у с. Колодне, Мукачево, Пiдгоряни; iз золота (браслети, сережки). Протофракiйськi культури: Культура Станово: Станово, Клячаново, Дяково (1400 - 1200 р.р. до н. е.). Протофракiйська культура. Поселення здебiльшого бiля води, в кожнiй хатi була пiч. Займалися плужним землеробством (ячмiнь, просо), скотарством (конi); допомiжна роль мисливства, рибальства, збиральництва. Займалися гончарством, ткацтвом. Знахiдки (скарби бронзи - понад 100): серпи, збруя, фiбули, преслиця, багатоорнаментовий посуд. Золотi вироби. Колодязi до 50-70 м (Берегово). Культура Вiттенберг (1400-1300 р.р. до н. е.).
ЗАЛIЗНИЙ ВIК ЗАКАРПАТТЯ (1 тис. до н. е. - 2 тис. до н. е., наш час) Фракiйський гальштат Археологiчнi знахiдки фракiйського гальштату на територiї Закарпаття: поселення, городища, металургiйнi центри, скарби (бронзовi). Культура Гава-Голiгради (1100-600 р. р. до н. е.): Сiльце, М. Геєвцi, Чинадiєво. Знайденно багато могильникiв. Поселення знаходилися в долинах рiчок i потокiв. Наш край грав роль посередника у торгiвлi мiж Заходом i Сходом. Знаряддя працi Гава-Голiгради: миски, посуд з орнаментом, горшки, прикраси, зброя. Розвиток скотарства: корови, кози, вiвцi. Передскiфський перiод (VIII-VI) Куштановицька культура (600-400 р.р. до н. е.): Куштановиця, Голубине, Бiлки, Олешник, Невицьке, Колодне. Селилися на низинi, селища не укрiплювали, займалися землеробством та скотарством, лiпили горшки, миски, корчаги, сковорiдки, у хатах стояли печi, вогнища. Займалися ткацтвом. Вплив скiфiв на цю фракiйську культуру. Знайдено небагато залiзних виробiв. Латенська культура (Ля-Тен, Швейцарiя): Цеглiвка, Дiдово, металургiйний центр на р. Ботар (Виноградiвський р-н), (50 поселень, 20 поховань). Кельтська культура змiшалася з фракiйцями Карпат III-I ст. до. н. е. (400-60 р.р. до н. е.). Кельти принесли культуру найбiльш розвинутого народу тодiшньої Центральної Європи. Бiля Мукачева знаходився найбiльший металургiйний центр (другий у Європi, пiсля польського). Опiдум-городище Галiш-Ловачка, тут вироблялися монети, знайдено близько 1 тис. iнструментiв, майстернi (ювелiрнi, кузнi), ножицi для стрижки овець, оковки гiрських човнiв, коси, зернотерки, мечi, млинки, наковальнi, щити, фiбули, срiбнi монети. Залiзо добували iз болотної i гiрської руд. Саме кельти винайшли сталь. Прихiд гето-дакiйських племен (фракiйцi). Дакiйська (фракiйська) культура (100 р. до н. е.- 100 р. н. е.). Даки розгромили кельтiв, якi вiдiйшли до Нiмеччини та знищили їх опiдуми-мiста. Даки будують свої поселення на високих берегах рiчок: Стремтура (Iршава), Шелестово, Арданово, Читаття (Солотвино). Вони iснували на випадок вiйни i для охорони торгових шляхiв, в самих городищах жили тiльки охоронцi. (Городище в М. Копанi було зруйновано римлянами у 107 роцi). Дакiйськi поселення: Коритняни, Петрово, Пiдвиноградово. Знаряддя працi дакiв: клiщi, зубила, серпи, сокири, ложкорiзи. Великi торговi зв'язки (скарби, знаряддя на перевалах). Вже тодi закарпатська сiль мала велику цiннiсть. Галярськi дiри (залiзна руда) с. Онокiвцi. Утворилася мiцна патрiархально-рабовласницька держава гето-дакiв. Найбiльший розквiт у 40-i роки до н. е. в перiод правлiння царя Буребiсти, а пiзнiше Децебала - 107 р. н. е.
Дако-римськi вiйни 103-106 р.р. У 107 р. утворюється провiнцiя Риму Верхня Дакiя "Dacia Superior" (пiвнiчний кордон по р. Самош). Закарпаття входить у безпосередню контактну зону з Римською iмперiєю. Археологiчнi знахiдки римських монет-динарiїв та залишки римської солекопальнi в Солотвинi. Знахiдки у Нанково (1 тисяча срiбних римських монет), Брестiв (25 золотих монет), Руське Поле, Гайдош. У цей час дiє Затисянський металургiйний центр (Дяково, Вовчанське) в басейнi р. Мiц виникає найбiльший в Центральнiй Європi гончарний виробничий район (5 км до Берегова). Знайдено монети Рима вiд епохи iмператора Домiцiана (81 - 86 рр.) до iмператора Септимiя Севера (193 - 210 рр).
Ранньослов'янський перiод (I-IIст. н. е.) IV - прихiд гунiв Аттiли до Панонiї. Середина V ст. - у межирiччi Дунаю i Тиси утворюється полiтичний центр гунiв на чолi з вождем Аттiлою. Гуни були розгромленi в 459 р. Поява у Потиссi iнших племен гепiдiв, вандалiв, бургундiв, остготiв, лангобардiв. Поява слов'янських племен у V ст. в нашому краї. Верхнє Потисся - пiд владою аварського каганату, кiнець VII ст. Iмператор Франкської iмперiї Карл Великий розбив аварiв.
СЛОВ'ЯНСЬКА КУЛЬТУРА (к. V ст. - п. VI ст.) Празька культура: прихiд iз межирiччя Днiпра, Днiстра, Верх. Вiсли. Перехiд слов'ян вiд вiйськової демократiї (родовий лад) -до ранньофеодальних вiдносин (VII-IX ст.). Утворюються племiннi центри (резиденцiї князiв). Землянi замки Ужгород, Вари. Близько 100 поселень: Галоч, Берегово, Перехрестя, Фанчиково, Червенево, городища: Варiєво, Бiлки, Данилово, Ужгород, Олександрiвка. Могильники: Зняцево, Ужгород. Житло: землянки 0-подiбної форми, печi. Залiзоробний центр (Дяково), висока технiка добування, горни. Iснував звичай трупоспалення.
Етапи процесу заселення i розвитку слов'ян у Верхньому Потиссi:
|