Археологія


На головну

ПАЛЕОЛIТ
МЕЗОЛIТ
НЕОЛIТ
МIДНО-БРОНЗОВИЙ ВIК
ЗАЛIЗНИЙ ВIК
СЛОВ'ЯНСЬКА КУЛЬТУРА

ПАЛЕОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ подiлявся на перiоди: нижнiй палеолiт (2 млн. р. до н. е. - 40 тис. р. до н. е.) - доолдувей, олдувей, шель, ашель, мустьє верхнiй палеолiт (40 тис. р. до н. е. - 12 тис. р. до н. е.) - орiньяк, салютре, мадлен
Різновиди первiсних людей в період палеоліту:
1. Пiтекантропи
2. Синантропи
3. Неандертальцi
4. Кроманьйонцi
Стоянки первісних людей у палеоліті на території Закарпаття:Королево - найдавнiша в Центральнiй i Схiднiй Європi (1 млн. 100 тис.), Рокосово, Ужгород, Мукачево, печера Молочний камiнь (Тячiвський район).
Палеолiтичнi знаряддя працi: з каменю, кiсток, дерева, рубила, скрябла, гостроконечники, рiзцi, чопери, ножi.

Клiмат: до льодовика на територiї краю був теплий клiмат у горах, а в низовинi шумiло море про що свiдчать знахiдки черепашок вимерлих молюскiв. Пiзнiше клiмат став холоднiшим i сухiшим (в горах росли сосна, береза, горiх, граб, бук, смерека), у низовинi - степовi трави. У цей час винайдено спосiб добування вогню, з'явився перший одяг, першi житла (печери), першi твори мистецтва (наскельнi малюнки). Формуються раси. Практичне життя: мисливство (мамонти, гiєни, печернi ведмедi), збиральництво (корiння, дикi плоди, трави). Основа: матрiархат (жiнка-мати на чолi роду).


МЕЗОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ (12 тис. р. до н. е. - 5 тис. р. до н. е.) подiлявся на перiоди: азiльська, тарденуазька культури
Мезолiтичнi стоянки: Кам'яниця, Дiброва, Мала Уголька.
До мисливцiв, збирачiв додаються риболови. Люди мезолiту жили в землянках, лiтом в шалашах.
Мезолiтичнi знаряддя: тесла, долота, рiзноманiтнi наконечники, поява луку i стрiли, гарпун. Йде поступовий обмiн знаряддями працi мiж рiзними регiонами. У цей час формується плем'я.
Життя, клiмат: зникли iз вiдходом льодовика мамонти, з'явилися рухливi тварини - зайцi, оленi, тури, козулi; людина поступово переходить до осiлого способу життя i приручує тварин.


НЕОЛIТ ЗАКАРПАТТЯ (5 тис. р. до н. е. - 3 тис. р. до н. е.).
Культури неолiту: Крiш (I пол. 5 тис. р. до н. е.), буковогiрська, лiнiйно-стрiчкова, Тиса, Тисаполгар
Неолiтичнi стоянки: Дяково, Заставне, Дрисiна, В. Геєвцi, Нелiпино, Мукачево, Федорово, Дiдово.
Неолiтичнi знаряддя працi: новi обробки каменю (сокири, гачки, пряслицi), ткацтво, гончарство (розмальована керамiка). Поступово людина виходить з-пiд залежностi вiд природи.
Практичне життя: Жили в землянках, напiвземлянках, поблизу рiчок, в кутках житла стояли глинянi печi. Населення часто мiняло мiсце життя через виснаження грунту. В неолiтi людина перейшла вiд присвоювання дарiв природи до їх виробництва. Саме в цей час формуються першi держави Старого Сходу: Iндiя, Шумер, Акад, Єгипет.
Iде подiл на землеробiв та скотарiв. Скотарство сприяло заселенню гiрських районiв, про це свiдчать назви поселень: Волове, Волiвець, Скотарське, Чабанiвка. Разом iз скотарями переселялися їх сiм'ї, будувалися гiрськi хати-колиби, iз збiльшенням сiмей, збiльшувалося населення, яке поступово перетворювалося на постiйне. Дотепер в цих районах основний вид господарства -скотарство.


МIДНО-БРОНЗОВИЙ ВIК ЗАКАРПАТТЯ (3 тис. р. до н. е. - 1 тис. р. до н. е.).
Археологiчнi знахiдки мiдно-бронзового вiку на територiї Закарпаття: поселення, могильники, кургани, скарби-пам'ятки. Мiдний вiк (культура Бодрог-Керестур у Схiднiй Словаччинi): Дрисiно, Береги.
Житло мiдного вiку: землянки, наземнi споруди з глинобитної цегли.
Культури мiдно-бронзового вiку:
культура Нiршег-Затiн: Бобове, Мукачево, Дрисiна. (1900 - 1700 р.р. до н. е.).
Формувалася пiд впливом трипiльської, баденської, мака та iнш. культур. Знаряддя працi культури Нiршег-Затiн: серпи, сокири, гачки, зернотерки, миски.
Схiдно-Словацька культура: 100 пам'яток. В. Геєвцi, Дрисiна, Береги (1900-1800 р.р. до н. е.).
Знаряддя працi Схiдно-Словацької культури: ножi, бруски, глечики, шнурова керамiка, ткацькi знаряддя.
Культура Отомань: Дяково, Квасово, Дiдово (1600-1400 р.р. до н. е.). Поселення будувалися у важкодоступних мiсцях. Житло будували з прутiв, якi обмазували глиною. Займалися плужним землеробством i домашнiм скотарством, виготовляли керамiку (глечики, миски, чашi, вази); з каменю (сокири, долота, серпи, зернотерки); iз кiсток (голки, мотики, молотки); iз бронзи (сокири, мечi, серпи, наконечники, ножi, долота, зброю, прикраси - скарби у с. Колодне, Мукачево, Пiдгоряни; iз золота (браслети, сережки).
Протофракiйськi культури:
Культура Станово: Станово, Клячаново, Дяково (1400 - 1200 р.р. до н. е.). Протофракiйська культура. Поселення здебiльшого бiля води, в кожнiй хатi була пiч. Займалися плужним землеробством (ячмiнь, просо), скотарством (конi); допомiжна роль мисливства, рибальства, збиральництва. Займалися гончарством, ткацтвом. Знахiдки (скарби бронзи - понад 100): серпи, збруя, фiбули, преслиця, багатоорнаментовий посуд. Золотi вироби. Колодязi до 50-70 м (Берегово). Культура Вiттенберг (1400-1300 р.р. до н. е.).


ЗАЛIЗНИЙ ВIК ЗАКАРПАТТЯ (1 тис. до н. е. - 2 тис. до н. е., наш час)
Фракiйський гальштат
Археологiчнi знахiдки фракiйського гальштату на територiї Закарпаття: поселення, городища, металургiйнi центри, скарби (бронзовi).
Культура Гава-Голiгради (1100-600 р. р. до н. е.): Сiльце, М. Геєвцi, Чинадiєво.
Знайденно багато могильникiв. Поселення знаходилися в долинах рiчок i потокiв. Наш край грав роль посередника у торгiвлi мiж Заходом i Сходом. Знаряддя працi Гава-Голiгради: миски, посуд з орнаментом, горшки, прикраси, зброя. Розвиток скотарства: корови, кози, вiвцi.
Передскiфський перiод (VIII-VI)
Куштановицька культура (600-400 р.р. до н. е.): Куштановиця, Голубине, Бiлки, Олешник, Невицьке, Колодне. Селилися на низинi, селища не укрiплювали, займалися землеробством та скотарством, лiпили горшки, миски, корчаги, сковорiдки, у хатах стояли печi, вогнища. Займалися ткацтвом. Вплив скiфiв на цю фракiйську культуру. Знайдено небагато залiзних виробiв.
Латенська культура (Ля-Тен, Швейцарiя): Цеглiвка, Дiдово, металургiйний центр на р. Ботар (Виноградiвський р-н), (50 поселень, 20 поховань). Кельтська культура змiшалася з фракiйцями Карпат III-I ст. до. н. е. (400-60 р.р. до н. е.). Кельти принесли культуру найбiльш розвинутого народу тодiшньої Центральної Європи. Бiля Мукачева знаходився найбiльший металургiйний центр (другий у Європi, пiсля польського). Опiдум-городище Галiш-Ловачка, тут вироблялися монети, знайдено близько 1 тис. iнструментiв, майстернi (ювелiрнi, кузнi), ножицi для стрижки овець, оковки гiрських човнiв, коси, зернотерки, мечi, млинки, наковальнi, щити, фiбули, срiбнi монети. Залiзо добували iз болотної i гiрської руд. Саме кельти винайшли сталь.
Прихiд гето-дакiйських племен (фракiйцi).
Дакiйська (фракiйська) культура (100 р. до н. е.- 100 р. н. е.). Даки розгромили кельтiв, якi вiдiйшли до Нiмеччини та знищили їх опiдуми-мiста. Даки будують свої поселення на високих берегах рiчок: Стремтура (Iршава), Шелестово, Арданово, Читаття (Солотвино). Вони iснували на випадок вiйни i для охорони торгових шляхiв, в самих городищах жили тiльки охоронцi. (Городище в М. Копанi було зруйновано римлянами у 107 роцi). Дакiйськi поселення: Коритняни, Петрово, Пiдвиноградово. Знаряддя працi дакiв: клiщi, зубила, серпи, сокири, ложкорiзи.
Великi торговi зв'язки (скарби, знаряддя на перевалах). Вже тодi закарпатська сiль мала велику цiннiсть. Галярськi дiри (залiзна руда) с. Онокiвцi.
Утворилася мiцна патрiархально-рабовласницька держава гето-дакiв. Найбiльший розквiт у 40-i роки до н. е. в перiод правлiння царя Буребiсти, а пiзнiше Децебала - 107 р. н. е.

Дако-римськi вiйни 103-106 р.р.
Легiони римського iмператора Марка Ульпiя Трояна (98-117 р. р.) - розгромили дакiв, зруйнували на Закарпаттi городище в Малiй Копанi.

У 107 р. утворюється провiнцiя Риму Верхня Дакiя "Dacia Superior" (пiвнiчний кордон по р. Самош). Закарпаття входить у безпосередню контактну зону з Римською iмперiєю. Археологiчнi знахiдки римських монет-динарiїв та залишки римської солекопальнi в Солотвинi. Знахiдки у Нанково (1 тисяча срiбних римських монет), Брестiв (25 золотих монет), Руське Поле, Гайдош. У цей час дiє Затисянський металургiйний центр (Дяково, Вовчанське) в басейнi р. Мiц виникає найбiльший в Центральнiй Європi гончарний виробничий район (5 км до Берегова). Знайдено монети Рима вiд епохи iмператора Домiцiана (81 - 86 рр.) до iмператора Септимiя Севера (193 - 210 рр).

Ранньослов'янський перiод (I-IIст. н. е.)
Поховання пшеворської культури (Пшевор, Польща). Поселення пшеворської культури: Арданово, Буча, Свалява. Багато вiйськових поховань iз знаряддями: мечi, щити, пряжки, фiбули, миски, ткацькi iнструменти. В поселеннях були вогнища.
Культура карпатських курганiв (курганнi поховання). (40 могильникiв, 20 поселень). (100-400 р. р.). Поселення культури карпатських курганiв: Глибоке, Брестiв, Нанково, Тячево, Паладь-Комарiвцi, Петрово. В поселеннях були печi та вогнища. Знаряддя працi: миски з орнаментом, прикраси, мечi, мотики, серпи, ножi, пряжки, преслиця. Гончарнi та металоплавильнi печi. Велике поховання бiля села Iза. Цю культуру зараховують до племен карпiв або до костобокiв. У III столiтті - виникло виноградарство на Закарпаттi.

IV - прихiд гунiв Аттiли до Панонiї. Середина V ст. - у межирiччi Дунаю i Тиси утворюється полiтичний центр гунiв на чолi з вождем Аттiлою. Гуни були розгромленi в 459 р. Поява у Потиссi iнших племен гепiдiв, вандалiв, бургундiв, остготiв, лангобардiв. Поява слов'янських племен у V ст. в нашому краї. Верхнє Потисся - пiд владою аварського каганату, кiнець VII ст. Iмператор Франкської iмперiї Карл Великий розбив аварiв.


СЛОВ'ЯНСЬКА КУЛЬТУРА (к. V ст. - п. VI ст.)
Празька культура: прихiд iз межирiччя Днiпра, Днiстра, Верх. Вiсли. Перехiд слов'ян вiд вiйськової демократiї (родовий лад) -до ранньофеодальних вiдносин (VII-IX ст.). Утворюються племiннi центри (резиденцiї князiв).
Землянi замки Ужгород, Вари. Близько 100 поселень: Галоч, Берегово, Перехрестя, Фанчиково, Червенево, городища: Варiєво, Бiлки, Данилово, Ужгород, Олександрiвка. Могильники: Зняцево, Ужгород.
Житло: землянки 0-подiбної форми, печi. Залiзоробний центр (Дяково), висока технiка добування, горни. Iснував звичай трупоспалення.

Етапи процесу заселення i розвитку слов'ян у Верхньому Потиссi:
1. Перша половина I тис. н. е. - поява перших незначних слов'янських груп (пшеворська, пряшiвська культури).
2. V-VII ст. - масове заселення Закарпаття носiями празької культури. (Ще не було подiлу на схiдних, захiдних, пiвденних слов'ян; iснував загальнослов'янський свiт).
3. VIII-IX ст. - формування в схiднословянських землях давньоруської культури. Поширення назв "Русь", "русини" на колишнє хорватське населення Верхнього Потисся. Частина хорватiв переселилася до Балканiв, частина залишилася у Карпатах - створивши об'єднання Велика Хорватiя.
VII-XII ст. - згадка про "Соляний шлях" в Потиссi.
IX ст. - заснування Грушiвського монастиря (гiпотеза).
IX-X ст. - виникають укрiпленi центри-гроди (Ужгород, Мукачево, Вари-Боржава) та перше полiтичне об'єднання з центром в Ужгородi - на чолi з князем Лаборцем).
IХ ст. - поширення християнства на Закарпаттi учнями Кирила i Мефодiя.


На головну

Hosted by uCoz