| Територія історичного Закарпаття складала до 1919 року - 15,6 тис. кв.. км, сучасна територія Закарпаття - 12,8 тис. кв. км.
Географiчний Центр континентальної Європи знаходиться у селі Дiлове, Рахiвського району.
За територiєю закарпатський регiон бiльше вiд таких країн свiту, як - Люксембург, Ватикан, Лiхтенштейн, Сан-Марiно, Андора, Бруней, Кiпр, Сингапур, Катар, Мальдiви, Бахрейн, Лiван, Гамбiя, Комори, Маврикiй, Вануату, Мікронезія, Маршали, Палау,Науру, Кiрiбатi, Сан-Томе i Прiнсiпi, Сейшели, Багами, Барбадос, Ямайка, Трiнiдад i Тобаго, Монако, Гренада, Тонга, Тувалу, Сент-Крiстофер i Невiс, Антiгуа i Барбуда, Захiдне Самоа, Кабо-Верде, Мальта, Домiнiка, Сент-Вiсент i Гренадiни, Сент-Люсiя.
За населенням регіон бiльший вiд: Iсландiї, Захiдної Сахари, Свазiленда, Белiза, Фiджi, Сурiнама, Вануату, Гайани, Джiбуттi, Соломонових островiв, Гвiнеї-Бiсау, Екваторiальної Гвiнеї.
На Закарпатті знаходиться єдиний у світі памятник листоноші (смт. Туря Ремети, Перечинський р-н).
У нашому краї знаходиться найдовша в Європі липова алея (м.Ужгород).
Закарпаття (загальна площа 12,8 тис. кв. км.) займає 2,1% усієї території держави Україна.
ПОХОДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЗАКАРПАТТЯ
Розтоки, Гать, Гребля, Вирь, Зарiччя, Ужок, Синяк, Кальник, Кам'янка - (від слів-гідронімів: рiчка, вода, потоки, болота).
Холм, Дiлок, Дiлове, Плiшка, Прислоп, Берег, Вертеп, Кут - ( походження від слова - гори, гора).
Сокирниця, Чертiж, Горiнчово, Пасiчноє, Пасiка, Грушево, Терново, Ольшавка, Грабино, Дубовоє, Дуброва, Ясiня, Тростяниця, Колодне, Лiсарня, Драчино, Коропець, Стройно, Березне, Лопушанка, Репинка, Вiльхiвцi - ( походження від слів - лiс, дерево, сорти дерев).
Кам'яниця, Цегольня, Углиця, Копашнево, Копаня, Берег, Плоска, Майдан, Косино, Лази, Поляна, Луг, Лазищина (походження від слів - земля, поле).
Староє село, Кове село, Свобода, Новоселиця, Перелаз, Ворота - (походження від слів - село, господарські будови).
Кобилинець, Клячаново, Мешкарня, Кучава, Плоскановиця, Волосянка, Воловець, Воловоє, Бичково, Верецьки, Керецьки, Баранинцi, Скотарське - (походження від слів - сорти худоби, тваринництво).
ДЕРЖАВИ ТА ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ТЕРИТОРIЇ ЗАКАРПАТТЯ:
1. ГЕТО-ДАКІЙСЬКА ПАТРІАРХАЛЬНА ДЕРЖАВА - 40-і роки до н. е. - 106 р. н. е.
2. РИМСЬКА IМПЕРIЯ - контактна територія з провiнцiєю Дакiя - 107 р. н. е. - III ст.
3. ОБ'ЄДНАННЯ АВАРIВ - VII ст.
4. ВЕЛИКА МОРАВIЯ - IХ ст.
5. ПЕРШЕ БОЛГАРСЬКЕ ЦАРСТВО - IХ ст.
6. УГОРСЬКЕ КОРОЛIВСТВО - ХI-ХVІ ст.
7. ТРАНСIЛЬВАНIЯ - XVI-XVII ст.
8. АВСТРIЙСЬКА ІМПЕРІЯ - XVI ст. - 1867
9. УГОРСЬКА РЕСПУБЛIКА -1848-1849
10. АВСТРО-УГОРЩИНА - 1867 р. - 1918
11. УГОРСЬКА РЕСПУБЛIКА - 1918
12. ГУЦУЛЬСЬКА РЕСПУБЛIКА - 12.1918 р. - 06.1919 р.
13. УГОРСЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛIКА - 1919
14. ЧЕХОСЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА - 1918-1939
15. КАРПАТСЬКА УКРАЇНА - 14-16.03.1939
16. УГОРСЬКА МОНАРХIЯ - 1938-1944
17. РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ (СРСР) - 1945-1991
18. УКРАЇНА - 24.08.1991
ТЕРИТОРІАЛЬНО-АВТОНОМНІ УТВОРЕННЯ:
Руський дистрикт - 1849-1850
Руська Країна - 1918
Подкарпатська Русь -1938
Закарпатська Україна -1944-1946
ВОЛОДАРІ І КЕРІВНИКИ КРАЇН, ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДИЛО ЗАКАРПАТТЯ
Гето-дакiйська патрiархальна держава
Буребiста - вождь гетодакiв, 40-і р. до н. е. ,
Децебал - вождь гетодаків 106 р. н. е.
Римська iмперiя (контактна провiнцiя Дакiя)
Марк Ульпiй Траян - імператор (98-117). 107 рiк - зайнято i знищено дакiйське городище на горi побизу с. Мала Копаня.
Обєднання аварів
Аварськi вождi - VI-VII ст.
Велика Моравія
Святополк - моравський князь (874-894). Володiв захiдними районами iсторичного Закарпаття. Йому підпорядковувався легендарний князь Лаборець.
Перше Болгарське царство
Сiмеон - цар (892-927). Контролював територiю регiону в низинних районах.
Угорське королівство
Династія Арпадовичiв вiд князя Арпада (904-907)
Iштван I Святий,1000-1038, перший король
Петер, 1038-1041.
Шамуєль Аба, 1041-1044.
Петер, 1044-1046.
Ендре I, 1046-1061.
Бейла I, 1061-1063.
Шаламон, 1063-1074.
Гейза I, 1074-1077.
Ласло I Святий, 1077-1095.
Кальман I, 1095-1114.
Iштван II, 1114-1131.
Бейла II Слiпий, 1131-1141.
Гейза II, 1141-1161.
Iштван III, 1161-1173.
Анти-Ласло II, 1162-1163.
Анти-Iштван IV, 1163-1164.
Бейла III, 1173-1196
Iмре, 1196-1204.
Ласло III, 1204-1205.
Ендре II, 1205-1235. Згадка про "Marca Ruthenorum".
Бейла IV, 1235-1270.
Iштван V, 1270-1272.
Ласло IV, 1272-1290.
Ендре III, 1290-1301, останнiй з Арпадовичів.
Боротьба за престол Вацлав, 1301-1305.
Отто, 1305-1308.
Династiя iталiйських Анжу
Карл Роберт, 1308 (1320)-1342.
Лайош I Великий, 1342-1382.
Марiя, 1382-1385. Прихiд Другетiв на Закарпаття.
Карл II Малий Неапольський, 1385-1387.
Жігмонд Люксембурзький, 1387-1437. Корятович прийшов до Мукачева.
Альберт Габсбург, 1437-1439.
Ержибет, 1439-1440
Уласло I Ягелон, 1440-1444.
Ласло V Посмертний, 1444-1457.
Регент Янош Гуньадi, 1446-1453.
Матяш I Гуньадi (Корвін), 1458-1490.
Регент Мiхай Сiладi, 1458.
Фрiдрiх III Ягелон вiд лiги Гараї, 1459.
Уласло II, 1490-1516.
Лайош II, 1516-1526.
Турецька експансія до Угорського королівства. Розпад Великої Угорщини на декілька частин.
правитель Янош Заполяї, 1526-1541.
Західна Угорщина у складі Австрії
Австрiйська династiя Габсбург.
Фердинанд I, 1526-1564.
Максимiлiан ІІ, 1564-1576.
Рудольф ІІ, 1576-1608.
Матяш I, 1608-1619.
Фердинанд II, 1618-1637.
Фердинанд III, 1637-1657.
Леопольд I, 1657-1705.
Східна частина Угорщини у складі Трансiльванiї
Трансiльванськi князi:
Стефан Баторi, 1576.
Крiштоф Баторi, 1576-1581.
Жiгмонд Баторi, 1586-1599.
Ондраш Баторi, 1599-1603.
Мозеш Секей, 1603.
Iштван Бочкаї, 1605-1606, володар Угорщини i Трансiльванiї.
Жiгмонд Ракоцi, 1607-1608.
Габор Баторi, 1608-1619.
Габор Бетлен, 1613-1629.
Дьордь I Ракоцi, 1630-1648.
Дьордь II Ракоцi, 1648-1660.
Софiя Баторi та її син Ференц I Ракоцi.
Мiхай Апафi, 1661-1690.
Iмре Текелi та Iлона Зрiнi, 1690-1703.
Ференц II Ракоцi, 1703-1711.
Йосип I, 1705-1711.
Карл III, 1711-1740.
Марiя-Терезiя, 1740-1780.
Йосип II, 1780-1790.
Леопольд ІІ 1790-1792.
Франц II, 1792-1835. "Руський дистрикт".
Угорська Республiка
Лайош Кошут, 1848-1849.
Австрійська імперія
Фердинанд V, 1835-1848.
Дуалiстична держава Австро-Угорщина.
Франц-Йосип, 1848-1916.
Карл IV, 1916-1918.
Угорська Республiка,
Мiхай Карої, 1918. Руська країна.
Угорська Радянська Республiка, 1919.
Бейла Кун, 1919. 40 днiв на Закарпаттi.
Гуцульська Руспублiка
С. Клочурак (грудень 1918- червень 1919)
Чехословацька Республiка
Президенти:
Т. Масарик, 1918-1935.
Е. Бенеш, 1935-1938.
Г. Сирови, вересень-грудень 1938.
Е. Гах, грудень 1938 -1939. Подкарпатська Русь.
Карпатська Україна.
А. Волошин, 1938 - березень 1939.
Угорська монархія
Мiклош Гортi де Нодьбаня, 1938-1944.
Союз Радянських Соціалістичних Республік
Й. В. Сталiн (Джугашвiлi), 1944-1953. Закарпатська Україна.
Г. М. Маленков, 1953.
М. С. Хрущов, 1954-1964.
Л. I. Брежнєв, 1964-1982.
Ю. В. Андропов, 1982-1984.
К. Ю. Черненко, 1984-1985.
М. С. Горбачов, 1985-1991.
Україна
Президенти:
Л. М. Кравчук, 1991-1994.
Л. Д. Кучма, 1994-1999
Л. Д. Кучма, 1999-
|